b_385_225_16777215_0_0_images_news_2016_turizm_i_rogcut.jpg

«Людину називають володарем природи, але мудрість, з якою ми володарюємо, від природи  не дається. Цьому треба вчитися» (М. І. Лобачевський)

Ми живемо на нашій планеті серед безлічі знаків питання, які щедро поставила перед нами природа. Флора і фауна – основні складові частини природного середовища й природних багатств нашої планети Земля. Кожна рослина, кожна тварина – це невичерпне джерело пізнання, вони мають свою історію і можуть багато розповісти допитливому дослідникові. Чим багатшою буде флора і фауна, тим більше користі матиме людство.

Тому збереження рослин і тварин має величезне значення. У нашій країні організовується охорона окремих видів рослин, тварин та унікальних ділянок рослинності. Для цього створюються заповідники, заказники, національні природні парки, в тому числі й Національний природний парк «Нижньосульський», посилюється контроль за використанням природних ресурсів. Сьогодні, коли охорона навколишнього середовища стала однією з найактуальніших проблем людства, всебічне вивчення світу біосфери має першорядне значення. Ми повинні берегти природу рідного краю! А для цього треба знати її. Знати які рослини ростуть, скільки різних тварин мешкає на нашій Землі, які відіграють провідну роль у видових угрупованнях, які з них потребують посиленої охорони.

Гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Рогозів кут» був створений 20 серпня 1996 року (відповідно до Указу Президента України, №715/96). Заказник розташований в околицях сіл Худоліївка і Новий Калкаїв. Площа 1600,0 га.  Знаходиться у віданні Худоліївської та Наріжанської сільських рад. Розташований в північно-західній частині Оболонсько-Кобеляцького геоботанічного району Придніпровського округу. Являє собою заплавну ділянку лівого берега р. Сула з природними комплексами - озерами, болотами, луками. Різноманітні грунти – лучно оглеєні, болотисті, солончакові. Рельєф території вирівняний, місцями з улоговинами. Заказник складається із двох частин – більшої між с. Худоліївка та долиною р. Сули (лучно-болотний) та меншої – за с. Новий Калкаїв (суцільний болотистий масив з периферійними лучними ділянками).

Значні площі на території заказника займають високотравні болота (навколо водойм та посеред лучних ділянок на зниженнях (в умовах обводнення). Вони представлені суцільними заростями, найчастіше очерету звичайного, а також рогозу вузьколистого та широколистого і куги озерної. По периферії цих угруповань розвивається болотне різнотрав'я – з підмаренника болотного, м'яти болотної, вербозілля звичайного. Флористичне вони збіднені. Найбільш різноманітними за видовим складом є ділянки низько травних боліт в умовах зволоження, в яких основу складають осока гостра з домішкою куги. Характерними компонентами цих угруповань є такі види як плакун верболистий, вовконіг європейський, чихавка хрящувата, чистець болотний, калюжниця болотна, шоломниця списолиста. Навколо заболочених ділянок розташовані луки. В заказнику представлено три типи лучних ценозів: справжні луки (найменші площі), вологі луки (незначні площі), засолені луки (найбільші площі). Останні складають специфіку даного регіону і цього заказника. На ділянках із незначним ступенем засолення зростають такі види як костриця східна, алтей лікарський, осот їстівний, кермек південнобузький.  Серед цих лук вкраплені луки на солонцях, в яких обмежений видовий склад лише типових видів з переважанням айстри солончакової, стелюшка середнього, кульбаби бессарабської, подорожника тонкоколосого. На вологих слабо засолених ділянках відмічені рідкісні види – зозулинець болотний та косарики тонкі. Водойми замкненого типу мають типовий видовий склад флори. Для них характерне заростання по периферійних частинах очеретом та кугою. У воді виявлені значні зарості куширя зануреного, пухирника звичайного. Відмічені мало чисельні популяції латаття білого.

На території заказника можна зустріти 245 видів наземних хребетних. Серед них відмічено 14 видів, занесених до Червоної книги України (далі  ЧКУ), 6 видів, занесених до Європейського червоного списку (далі  ЄЧС) та 22 регіональне рідкісних (далі – РР). Птахів тут зустрічається 187 видів. Це складає 62,5% від загальної кількості видів птахів, будь-коли зафіксованих на території Полтавської області. Серед них відмічено 10 видів, занесених до Червоної книги України, 2 види, занесені до Європейського червоного списку та 22 регіональне рідкісних. У гніздовий період на території заказника виявлено 122 види, в тому числіу складі гніздуючих видів відміченідеркач (ЄЧС), норець малий (РР), веретенниквеликий (РР), лебідь-шипун (РР), чечевиця (РР), просянка (РР), крячки білощокий (РР) та світлокрилий. В періоди міграцій була відмічена переважна більшістьвидів, занесених до ЧКУЄЧС та регіонально рідкісних.

На території заказника зустрічається 33 види ссавців. Це складає 50,0% від загальної кількості видів звірів Полтавської області. Серед них відмічено 4 види, занесені до Червоної книги України та 4 види занесені до Європейського червоного списку. Причому, видра одночасно належить до Червоної книги України та Європейського червоного списку. Із найбільш цікавих звірів тут можна зустріти куниць кам'яну та лісовуондатру, лисицю звичайну, кабана та ін.

Плазунів відмічено 4 із 11 видів Полтавщини. Вони входять до складу лише 3 фауністичних комплексів: 1 до деревно-чагарникового – ящірка живородяча; 2 до прибережно-водного – черепаха болотна та вуж звичайний і 1 до лучно-степового – ящірка прудка. Земноводних відмічено 9 із 10 видів Полтавщини. Хоча всі амфібії в період розмноження пов'язані з водним середовищем, справжніми водно-болотними формами, які входять до прибережно-водного фауністичного комплексу, є тільки 2 – джерелянка червоночерева та жаба озерна . Крім того, чисельним у водоймах заказника буває гібрид між жабою озерною та жабою ставковою. Цікаво, що при цьому одну з батьківських форм, а саме – жабу ставкову, знайти до сих пір не вдалося. До лучно-степового комплексу входить лише ропуха зелена. Найбільше видів представлено у деревно-чагарниковому фауністичному комплексі – 6 видів: жаба гостроморда, та трав'яна, ропуха сіра та тритони – гребінчастий і звичайний. Часничниця звичайна може входити до деревно-чагарникового, луко-степового та синантропного комплексів.

Типова для лісостепової зони Лівобережної України ділянка на лівому березі р. Сули, де збереглися у незайманому стані природні комплекси обводнених очеретяних боліт, луки та озера. На жаль луки підвержені випасанню. З рослин, занесених до Червоної книги України, тут зустрічаються косарики тонкі, зозулинець болотний. Заказник має вагоме водорегулююче значення і як місце гніздування багатьох рідкісних видів птахів.

«Рогозів кут» за складом рослинного і тваринного світу – унікальний об’єкт, який потребує охорони. Адже доля природи на Землі багато в чому залежить від людини.

nppns.at.ua

Недостатньо прав для коментування :(
Будь ласка, зареєструйтеся на сайті!