b_385_225_16777215_0_0_images_news_2018_11_xram.jpg

«Якщо є декілька лікарів, з яких один лікує травами, другий – ножем, а третій – словом, насамперед зверніться до того, хто лікує словом» (Гіппократ).

Ще на початку 90-х на телевізійні екрани вийшов прекрасний фільм грузинських кінематографістів «Покаяння». Рефреном у ньому звучало запитання: навіщо ж та дорога, яка не веде до храму? Усю глибинну сутність цього фільму ми зрозуміли тільки тоді, коли дорога досліджень нас привела до Свято-Покровської церкви села Біляки.

Незабутнє враження справила на нас зустріч із настоятелем цього храму Іваном Михайловичем Сушінцем. Дізнавшись про те, що ми майже два роки досліджуємо практику православної медицини, зазначив: «Траєкторію руху вважаю вибрали правильно, адже основна ідея християнської медицини полягає в тому, що фундаментом людського здоров’я є здоров’я душі. А церква – єдине місце на землі, де зовсім інше життя – життя молитви й любові, де стражденна, скорботна душа може знайти розраду і втіху. Це місце для молитви, куди приходять люди, щоб принести Господу свою радість і печаль, попросити Божого благословення на добрі справи і подякувати Йому. Чистий і прекрасний світ Бога завжди поруч із нами, потрібно тільки не боятися переступити через цей поріг». Батюшка розповів нам про чудодійну силу молитви, яка заспокоює, урівноважує думки, гармонізує і наповнює нас небувалою енергією світла, любові й добра. Ми дізналися, що першими помічниками у молитвах є ікони. Вони – знаряддя для творення дива, і учасниці літургії, і захист віруючої душі. «Ікона є символом того, що ми не можемо зараз вповні охопити, але що нам призначене, і до чого ми неодмінно прийдемо! Як показують наукові дослідження, ікони навіть без молитви випромінюють благодатну енергію. І тільки молитва дозволяє людині черпати цю живильну енергію через них у будь-який час», – постійно переконує у цьому своїх прихожан настоятель цього храму.

Із великим захопленням ми слухали розповідь священика про чудодійну силу церковних дзвонів. «Кажуть, що через мелодію дзвонів сам Господь промовляє до людей. Оздоровлення від дзвонів доведене наукою і давно підтверджене історією. Адже у страшні часи панування епідемій тифу та холери наші предки недарма вдень і вночі безперестанку били у дзвони – так вони знищували віруси й мікроби, якими було переповнене повітря. Резонанс звукових хвиль здатний впливати на організм людини на клітинному рівні. Виробляються гормони, які зміцнюють імунну систему. Та головне його призначення – заклик задуматися над своїм життям: що ми зробили і коли полінувалися, як поставилися до ближнього. Дзвін – це молитва в бронзі, це ще одне нагадування про те, що спішити треба, не поспішаючи», – розповів батюшка.

Майже після тригодинного спілкування з настоятелем храму ми зрозуміли, чому справжнього священика церковного храму називають земним янголом, «пластирем людської душі». Адже в більшості випадків саме священику слід натиснути на духовну рану, щоб людина відчула біль і пагубність цієї духовної виразки та сама перейнялась бажанням із нею боротися. Він є і молитвеником у храмі, і слухачем бід та радостей, мудрим суддею, щирим порадником. Тепер ми точно знаємо, що високе звання священика вимагає бути не просто посередником між Богом і людьми, а надійним мостом, який з’єднує нерівні береги.

«Колись відомий казкар Г. К. Андерсен сказав, що життя кожного з нас – це казка, написана Богом, а божими людьми керує лише любов. Усе живе гідне тільки співчуття й любові. Бережіть душу від ненависті. Не відповідайте насильством на насильство. Великою людиною можна стати, не просто гартуючи в собі ті чи інші риси характеру чи зумівши «осідлати обставини», а лише тоді, коли ти чиниш добро і сповідуєш любов, бо все у світі тримається саме на добрі й любові. Пам’ятаймо, що ми завжди перебуваємо у присутності Божій… І нехай ваші вчинки будуть гідними цієї присутності», – на прощання нагадав нам батюшка. І хоча наше дослідження ще далеке до завершення, та ми точно знаємо, що найголовніший його висновок буде обрамлений саме змістовими рамками цих слів Івана Михайловича Сушінця.

Пошуковий загін «Дивосвіт» Заїчинської ЗОШ І-ІІІ ст.

Недостатньо прав для коментування :(
Будь ласка, зареєструйтеся на сайті!

Коментарі  

# Romashka 20.11.2018, 12:57
Хотілося б щоб у дітей залишилася повага до церкви та віра у Бога... Але дуже сумно, коли церкви перетворюються або на бізнес, або на політичні партії...
# мішель 20.11.2018, 13:11
Що б діти поважали церкву.то треба що б батьки вивчили Закон божий (10 заповідей) і хоч би Отче наш.... ;-)
# вася 20.11.2018, 13:16
мішель,школа так само як і держава відділені від церкви.Сучасна церква це один з вилів бізнесу.
# мішель 20.11.2018, 13:41
Олег...a business - це переводиться як діло.справа... Церква- це насамперед.ВІРА.але спави в неї теж є...куди ж без них ^_)
# вася 20.11.2018, 13:46
мішель,вихованням дітей повинна займатись школа,а для цього в державі повинна бути ідеологія на якій повинні виховуватись діти.
# мішель 20.11.2018, 14:13
Так а хто проти...ЯКщо вчителі вивчать 10 заповідей і ОТЧЕ НАШ .а не тільки на пасху яйця фарбуватимуть.то всі тільки виграють.сповідуючи християнську ідеологію... ;-)
# вася 20.11.2018, 14:37
мішель,іще раз повторяю,релігія відділена від школи,і те що ти пишеш це порушення конституції,а ідеологія .(греч. ιδεολογία от ιδέα «прообраз, идея» + λογος «слово, разум, учение») — совокупность системных упорядоченных взглядов, выражающая интересы различных социальных классов и других социальных групп, на основе которой осознаются и оцениваются отношения людей и их общностей к социальной действительности в целом и друг к другу и либо признаются установленные формы господства и власти
# мішель 20.11.2018, 15:08
А хіба десь в конституції заборонено вчителям вивчати релігію і відвідувати церкву???
# вася 20.11.2018, 15:40
мішель,не треба перекручувать,їм ніхто не забороняє молитись,це їхня особиста справа,тільки особисту справу не треба путать з державною.У нас всі корумповані держиморди моляться правою рукою,а лівою лізуть в карман простих громадян.
# мішель 20.11.2018, 16:04
Так і я мав на увазі особисту справу кожного...і школяра теж... ;-)
Так отож .як гебня навчила.так і моляться.... |-) .так і по карманах шастають