Українці з давніх-давен славилися не лише своєю мужністю, хоробрістю в боротьбі з ненависним ворогом, а й іскрометним, нескінченним соковитим гумором, ніколи не втрачаючи присутності волелюбного козацького духу. Усім відомі варіанти, а їх декілька, листів запорожців турецькому султану, копії яких я маю, часто перечитую цей славетний, чудовий колективний витвір і вкотре не перестаю дивуватися дотепності, неперевершеній майстерності, життєдайній мудрості, влучності кожного написаного слова, злету творчої думки.
Не помилюся, коли скажу, що мало кому відомий сьогодні текст листа: «Людожерові Адольфу Гітлеру від онуків великих запорожців землі Української», написаний у перші дні Великої Вітчизняної війни.
Ось цей лист мовою оригіналу: «Ми, правнуки й онуки славних і войовничих запорожців землі української, яка входить у великий СРСР, вирішили тобі, проклятий кате, листа цього написати… Ти, підлий Іуда і гад, напав на Країну Рад і хочеш забрати у нас фабрики й заводи, землю, ліси й води і привезти сюди баронів, капіталістів, таких як сам бандитів і розбишак – фашистів.
Та цьому ніколи не бувати, ми зуміємо за себе постояти! Не збудуєш ти на нашій землі жодну віллу, ми відведемо для кожного з вас по два метри на могилу. Збудуємо пам’ятник для кожного фашистського бандита з написом: «Ось де собака зарита!».
…Людожер ти і кровопивця, кат у коричневій сорочці і вбивця, некоронований фюрер і старий гер, – не підкорити тобі ніколи СРСР, і як не доведеться свині на небо дивитися, так тобі у нашому городі не ритися, хоч у тебе й морда свиняча і свинська вдача…»
Валерій ЗІНЧЕНКО
