There was a problem loading image 'images/news/2017/02/ekskluziv_gluzman.jpg'
There was a problem loading image 'images/news/2017/02/ekskluziv_gluzman.jpg'
22 лютого в кафе «Гармонія» відбулась цікава розмова з відомою не лише в Україні, а й за її межами людиною. Нашим співрозмовником став лікар-психіатр, правозахисник, колишній дисидент та політв’язень, президент Асоціації психіатрів України, директор Українсько-американського бюро захисту прав людини, член Американського товариства психіатрів, Королівського коледжу психіатрів Великобританії, Канадської психіатричної асоціації, Товариства психіатрів і неврологів Німеччини, співголова Комітету «Бабин Яр» – Семен Фішельович Глузман, який люб’язно погодився на коротке інтерв’ю.
– Семене Фішельовичу, можна дізнатись, що Вас пов’язує з Полтавщиною, із цим чудовим краєм?
– Мене запросили сюди декілька років тому мої друзі. Знаєте, це була тепла пора року і тепла душевна обстановка серед добрих і щирих людей, у прекрасному полтавському краї. І я зрозумів, що моє життя проходить не в тому місці.
– Вам подобається Полтавщина?
– Так, тут мені дуже подобається. І не тільки тому, що тут чарівна природа, українські краєвиди скрізь вражаючі. Я живу в Києві, де дуже багато політичної інформації, протиріч. Тут же я побачив, як люди самовіддано працюють на своїй землі без політичних амбіцій, впроваджують ефективні методи господарювання, дбають про своїх орендодавців, розвивають соціальну інфраструктуру. Я подивився на ваші рибні місця, на воду та острів, у мене було відчуття, наче я не на Україні, а це якась Австрія. Але все ж таки це Україна, і це не єдиний приклад, коли люди дбають про свою Батьківщину. Я сподіваюсь, що мені доведеться частіше приїжджати до вас у Семенівку. Тут, як мені здалось, живе народ, який любить свою землю, частіше посміхається і є м’якшим за характером, доброзичливішим і щирим.
– Можете поділитись думками з приводу того, коли, на Вашу думку, життя українців стане заможнішим, щасливим?
– Знаєте, раніше, у радянські часи, нам давали їжу і ложку, демократія дала нам ніж і виделку. Потрібно освоїти ніж і виделку, і тоді все буде дуже смачно.
– Що б Ви хотіли сказати нашим читачам, можливо, щось побажати?
– Хочу сказати те, що часто говорю і пишу. У нас є можливості жити краще. Так, ми погано обираємо своє керівництво, як правило, це не самі кращі люди в нашій країні. Трагедія і в тому, що молодь не ходить на вибори. Ну от саме багате та інтелектуальне місто Київ два рази обирало своїм мером Черновецького, дуже одіозну людину, абсолютно дивну, руйнівника. Я розумію прості речі, що життя демократичної країни не починається з президентського замку, який формується вже на кінцевому етапі. Я думаю, що люди повинні краще ставитись до себе. Якщо ви вважаєте, що немає за кого голосувати, все одно потрібно йти і брати участь у голосуванні. Чим наша демократія (ми все ж таки живемо в демократичній країні) відрізняється від європейської? Там, коли закінчуються вибори, починають тремтіти ті, кого обирали, бо вони знають, що знаходяться під контролем виборців. У нас, на жаль, цього не відбувається.
Ми нормальні європейські люди, які можуть навчитись бути такими ж, як і виборці в інших країнах. Для цього потрібно пам’ятати, що ми будемо жити краще тоді, коли наші начальники, яких ми привели до влади, нас боятимуться, не тому, що ми ходимо з вилами чи з палками. Вони повинні боятися нашого осуду, ми повинні навчитись їх контролювати, це саме головне. Політики у будь-якій країні не схильні до чесності, це специфіка їхньої професії. Я хочу, щоб політики в моїй країні так боялись зраджувати виборців, як бояться в Австрії і Франції.
Розмову провела Олена БУГАЙ
Коментарі
Цілий день у клопотах не встиг із Святиком поспілкуватись! Як говорить Ляшко, приємно що ти жив, здоров "скотиняка"! А останній бренд "майданівський" - будку собачу добудував???