26 квітня... У ніч забуття йде страшне створіння – атомне дитя. Суть його безкровна і зіниць нема, і уста безкровні, і душа німа.
Ту мирну весняну ніч на берегах Прип’яті люди ніколи не забудуть. Вона була такою тихою, такою теплою і ласкавою. Саме в цю ніч, із 25 на 26 квітня 1986 р., відлік часу став далеко не мирним, а бойовим і аварійним. Країна ще нічого не знає. Довгі тривожні дні, правда придушена муром мовчання. Ще скільки часу буде потрібно, щоб реально осмислити те, що трапилося. А смерть уже відкрила свій чорний рахунок і забрала найкращих...
Тільки б смерть зупинить ту
Підступну, що атомом зветься,
Де живе все згорає на її непомітному тлі.
Ви плечем до плеча пов’язались
І серцем до серця, ідучи у вогонь
Лиш заради життя на землі.
До річниці трагедії на Чорнобильській АЕС у Богданівській школі класні керівники провели тематичні виховні години: «Дзвони Чорнобиля» – учителі початкових класів Т. А. Колеснікова, О. М. Гомоля, Л. М. Костяна, Н. М. Сердюк, «Чорнобильська балада» – Н. О. Савлюк, М. Я. Погрібна та «Біль Чорнобиля з роками не зникає» – І. Ф. Кропивка, В. І. Ніколайчук, С. Г. Ніколайчук.
Також була проведена зустріч з односельцями – ліквідаторами наслідків катастрофи: В. М. Войткевичем, М. П. Батвою та С. Г. Гаврисем. Учні були під незабутнім враженням від розповіді Віктора Войткевича, який через десятиліття відродив ту страшну картину.
За покликом рідної землі на захист свого народу вони першими поїхали до палаючого реактора. Вступивши в полум’я смертельної небезпеки, яким дихав реактор, не шкодуючи сил і життя, виконали присягу на вірність народові України.
Наш земний уклін, довічна вдячність усім тим, хто, ризикуючи своїм здоров’ям і життям, брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відроджував і продовжує відроджувати до нового життя обпалену радіацією землю. Священна пам’ять про всенародний подвиг ніколи не зітреться з історії людської, не згасне у віках.
Радіаційна днина б’є на сполох,
Радіаційні стогнуть небеса.
Страшенний вік – як доля, а не спомин,
Як біль душі і мамина сльоза.
Хай стане мир міцніший устократ,
Хай над землею чисте небо буде.
Чорнобиль — попередження набат,
Його уроків людство не забуде.
Вікторія СУРМИЛО,
учениця 11 класу Богданівської ЗОШ І-ІІІ ступенів
