У День Святої Трійці в Горошиному реалізувалась ще одна благодійна акція – відбулось урочисте відкриття у Будинку культури тренажерної зали, про яку мріяла сільська молодь, щоб мати змогу тренувати, гартувати тіло і душу, що є так важливо у сучасному житті. А тому з нагоди цієї події у день великого християнського свята, коли тільки-но завершилось богослужіння у місцевому, нещодавно збудованому теж за кошти благодійників храмі, зібрались жителі села, молодь, гості.
Прибули і славні земляки, з ініціативи та підтримки яких обладнано цей тренажерний зал – правозахисник, адвокат, заслужений юрист України, Почесний громадянин Семенівщини Олексій Васильович Баганець та керівник фермерського господарства «Журавель» Микола Сергійович Журавель. Сільський голова Юрій Олексійович Надточій привітав усіх присутніх із святом Трійці та відкриттям тренажерної зали. Він відмітив, що вже стало традицією щось у селі відновлювати, будувати, облаштовувати, придбавати за рахунок благодійників Олексія Васильовича та Миколи Сергійовича. Це і ремонт ФАПу, Будинку культури, опалення в клубі, освітлення вулиць села, облаштування дитячого ігрового майданчика у селі Гаївка, придбання музичної апаратури для школи тощо. Тренажерний зал теж обладнаний з ініціативи О. В. Баганця на М. С. Журавля. Було проведено ремонт кімнати, завезли тренажерне обладнання. Усе це зроблено для корисної зайнятості молоді, їхнього дозвілля, щоб більше часу приділяти власному розвитку. Юрій Олексійович подякував щедрим землякам за приділену увагу розвитку громади, що вони не стоять осторонь сільських проблем і приходять на допомогу у їх вирішенні. Побажав міцного здоров’я, прояву ентузіазму, наснаги на усі добрі справи для людей, щоб усі благодійні задуми здійснювалися.
Олексій Васильович Баганець у своєму виступі відмітив, що ідея облаштування тренажерної зали належить Миколі Сергійовичу Журавлю, земляку, вихідцю із села Баганці, відомості про існування якого вже датуються 1834 роком. Згодом село перейменували у Гаївку. «Ми виросли у маленькому селі, були забиті, але поряд із прагненням здобути хорошу освіту, займалися спортом. Згадую ті часи, коли в селі не було такого двору, де б не було турніка, гирі. У селі було футбольне поле, волейбольний майданчик, у долині річки Кривуха, в районі дитсадка (тоді в селі був дитсадок), грали у футбол. Микола Сергійович був меншим. Ми не брали його в команду, а він стояв на полі. Просили відійти з поля, говорячи, що це ж не твій двір. А він відповідав, що не забороняє, як ми й у його двір прийдемо, – поділився спогадами дитинства Олексій Васильович.
Я з радістю підтримав пропозицію Миколи Сергійовича, і ми з ним знайшли можливість організувати тренажерну залу, щоб ви, наші любі земляки, були здоровими, більше часу тренували тіло і дух. Навчаючись в інституті, на канікулах ми збирались у школі, грали у баскетбол, волейбол. Горошине завжди славилось розвитком спорту». Олексій Васильович рекомендував сільській владі організувати ефективне використання спортивної зали, тому що спортивне обладнання несе і небезпеку. Необхідно знайти ентузіаста, який із задоволенням організує її роботу. Питання оплати його праці буде вирішено. Олексій Васильович побажав усім здоров’я і повідомив, що ще придбали музичний центр для музичного супроводу під час тренувань у залі.
Священик місцевої церкви привітав усіх із Святом Трійці, побажав, щоб Господь доторкнувся до серця кожної людини, дав здоров’я тілесне і духовне, щоб кожен отримав для свого тіла підмогу. Тіло без духу не може бути. Фізична підготовка завжди буде допомогою у труді земному. Добре, коли людина тримає себе у формі. Недарма церква започаткувала пости, коли людина стримує себе фізично. Подякував Олексію Васильовичу і Миколі Сергійовичу за надану допомогу церкві. Руками багатьох людей збудований у селі храм. Із розбудовою храму відроджується село. Це не остання благочинність, яка іде від цих добрих людей, і Господь освятить цих благодійників, які роблять добро для людей. Хай Господь благословить ваші труди, дає сили на добрі справи. Молоді побажав зростати у міцному тілі і сильному дусі, бути надійною опорою для країни, а в майбутньому для розвитку суспільства. Він освятив тренажерну залу, благословив на труди.
|
|
|
|
|
|
Від молоді зі словами вдячності виступив Максим Каспір, відмітивши, що тренажерна зала була їхньою мрією. Висловив вдячність Олексію Васильовичу і Миколі Сергійовичу також за допомогу у відновленні стадіону (надання матеріалів, обладнання). Він вручив О. В. Баганцю у дарунок картину від свого однокласника, випускника 2012 року В’ячеслава Горошинського, студента Миргородського керамічного технікуму, який не міг бути присутнім на даному заході із-за участі у змаганнях із важкої атлетики (виборов І місце із жиму штанги у змаганнях у Миргороді). Картина намальована гелевою ручкою та аквареллю за мотивами творів Миколи Гоголя. Молодь села вручила благодійникам подарунки, а також подякувала виконавцю робіт Петру Миколайовичу Кулику.
Учениця 10-го класу Марина Брага висловила вдячність за надану можливість проводити час із користю і запевнила, що будуть берегти обладнання тренажерної зали. Директор школи Тамара Петрівна Ілляшевич подякувала за турботу про людей села, школярів, молодь і наголосила, що треба берегти усе, примножувати, використовувати з розумом та розуміти, що це зроблено з добром для людей, а за добро треба віддячувати добром і повагою.
На закінчення Олексій Васильович Баганець відмітив, що усе життя займався спортом і мріяв про належні умови для цього та необхідне обладнання. Розповів, що його батько був 8 років в армії після війни, привіз боксерську грушу, боксерські печатки, еспандер, з колгоспного двору приніс вісь від воза – усе для тренувань. Школа дає освіту, батьки – виховання, а здоров’я треба підтримувати самому, тренувати тіло і гартувати дух.
«Я не йду на роботу, поки не зроблю зарядку, хай це 30-40 хвилин, як у 20 років, так і зараз це інтенсивна зарядка, заняття із боксу, віджимання від підлоги, качання пресу, вправи на тренажерах тощо. Займаються спортом онуки і сини, 6-річний онук цими днями зайняв перше місце в Києві по карате», – із захопленням розповів Олексій Васильович і побажав молоді досягати життєвих та спортивних висот.
Після урочистостей із нагоди відкриття тренажерної зали діти і молодь приступили до огляду та виконання фізичних вправ на новому спортивному обладнанні. Здорова молодь – це здорова нація, це надійний і перспективний розвиток країни. Добре, що є люди, наші славні земляки, які розуміють важливість цього і дбають про розвиток української нації та рідної країни, проявляючи свою природну благородність.
Олена БУГАЙ
Коментарі
А у мене законна відпустка і я на відпочинку..
почитай Стаття 161. Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або релігійних переконань
Повністю підтримую ці слова...не слід нікому роздмухувати вогнище розбрату на релігійному грунті - бо наслідки цього дуже страшні..історія вчить нас цьому
Треба знати,а не здогадуватись той предмет,в якому ти збираєшся повчати...Бо це і є приклад несамовитої дурі
ні, просто непотрібно зачіпати тему релігії хто в що вірить і до якої церкви чи секти ходить .. кожен сам себе віповість перед Всевишнім за свої діяння Ніколи не слід докоряти й осуджувати інших, «Не судіть, щоб і вас не судили», - говорить Спаситель.
________________________________________
Кажуть знаючі люди що медальки проплачені, ну як у магазіні, так що то вже приватна власність.І взагалі хіба це погано - захотів медаль "За
взятие Иркутська", БАЦ і готово! Ні в кого такої іграшки нема, а в мене є!
Не зовсім так- тут пропаганда здорового способу життя для дітей...і що в цьому поганого???