Чудовий, ясний, теплий липневий день. На подвір’ї школи збираються ті, хто навчався, і ті, хто навчається у найкращій на землі школі. Найкраща вона, бо тут нас навчали грамоти, людяності, любові до всього, що дороге серцю людини.
Святково прикрашена зала ледь уміщала тих, хто прибув на свято. І ось під звуки ніжної мелодії ведучі Андрій Васильович Голодний та Вікторія Тарапунець сповіщають про початок цього дійства. Під час розповіді про школу на екрані з’являються фотографії випускників школи різних років, учителів. І кожен присутній у залі поринув спогадами у своє дитинство. Особливо чуттєві спогади у цей день були у мене та моїх однокласників, адже це ми – той перший клас, що вперше переступив поріг цієї чудової школи 50 років тому. І тепер ми відчуваємо свою значимість в історії нашої школи.
Атмосфера свята була піднесеною, надзвичайно теплою і цікавою. Присутніх вітали піснями і танцями учителі школи, випускники, теперішні учні. Згадали і вшанували того дня випускників школи, які захищали Україну, наш спокій, мирне життя, часом ціною власного. Це афганці, чорнобильці і учасники АТО. Віддали шану світлій пам’яті вчителів, які відійшли у вічність. Дякували директорам, які свого часу очолювали колектив школи. На цьому святі були присутні вчителі, для яких школа була їхнім життям, які всі знання, усю любов своїх сердець віддавали дітям, а зараз знаходяться на заслуженому відпочинку. Це Ніна Михайлівна Нестеренко, Тетяна Данилівна Біланович, Марія Йосипівна Кулик, Євдокія Леонтіївна Черняк, Іван Васильович Тарапунець.
Підготовка до свята була кропіткою і тривалою, але вкладена праця організаторами святкового заходу варта того дійства, що відбулося. Від усіх присутніх на святі у школі висловлюю велику вдячність педагогічному колективу, який навчає і виховує дітей, що будуватимуть міцну, стабільну, багату європейську країну – нашу Україну.
Звичайно ж, особливі слова вдячності директору школи Тетяні Миколаївні Данилевській та заступнику директора Ларисі Дмитрівні Лісняк за підготовку і проведення цього чудового ювілейного заходу.
Після закінчення урочистостей ніхто не поспішав залишити школу. І вже тепер можна було бачити окремі групи. Це однокласники продовжували згадувати своє шкільне життя. Жвава розмова велась під смачну юшку та кашу, якими пригощали присутніх працівники школи.
Процвітання тобі, рідна школо! Хороших учнів, талановитих учителів, щедрих благодійників. І вистояти, зберегтися у цей складний час реформ.
Валентина АРТЕМЕНКО (ГАРКАВЕНКО),
випускниця Степанівської школи
