28 березня у ПСП «Дружба» розпочали підживлення озимої пшениці та озимого ячменю по мерзлоталому ґрунту в селах Новоселиця, Малинівка та Очеретувате, де знаходяться основні посіви озимих культур.
Коли йдеться про пшеницю озиму, то весняне підживлення асоціюють із високими врожаями цієї культури. Адже у фазі весняного кущення вона потребує найбільшого рівня забезпеченості рухомими формами елементів живлення в ґрунті. Із метою надання інформації технології вирощування озимої пшениці для малих та середніх сільгоспвиробників, своїми думками ділиться агроном господарства Сергій Прихно.
Так, рослини пшениці озимої найінтенсивніше споживають азот і фосфор від фази весняного кущення до початку колосіння, тобто в період інтенсивного росту вегетативних органів. До настання фази колосіння пшениця озима може поглинати до 78% азоту, 76% – фосфору та 95% – калію. Тож навесні потрібно звернути увагу насамперед на азотне живлення, оскільки за нестачі азоту диференціація колосу закінчується передчасно. Він формується вкороченим, із невеликою кількістю колосків та плюсклим зерном. Ось чому неправильно дібрані дози азотних добрив у цей період призводять до значного зниження врожаю, що неможливо компенсувати у наступні фази росту й розвитку культури.
Для отримання позитивного результату від підживлення пшениці озимої у фазі весняного кущення слід урахувати два важливі фактори: правильно встановити дозу мінерального добрива й дібрати відповідну форму азоту в ньому. Розпочнемо з першого. Враховуючи результати багатьох рекомендацій щодо живлення культури, під пшеницю озиму потрібно внести 30-60 кг/га д. р. азоту. Загальновідомо, що дозу азотних добрив можна встановити:
- за зовнішнім станом посівів — шляхом орієнтовного візуального визначення;
- на підставі результатів рослинної діагностики;
- на підставі даних аналізу ґрунту.
Альтернативою аміачній селітрі можна вважати вапняково-аміачну, що містить у своєму складі до 28% азоту і до 22% оксиду кальцію. Крім вищезгаданих амонію і нітрату, позитивну дію на фізико-хімічні властивості ґрунту й біохімічні процеси в рослинах матиме кальцій.
Ураховуючи тенденції до збільшення обсягів внесення фізіологічно кислих мінеральних добрив і зменшення органічних, а також вапнякових матеріалів, додаткове внесення кальцію сприятиме незначному розкисленню прикореневого шару ґрунту.
Для вибору найкращого азотного добрива у конкретних умовах потрібно враховувати не лише форму азоту, а й вміст супутніх елементів. А от підбір оптимальної дози його внесення лежить у площині поєднання візуальної, рослинної і ґрунтової діагностики з використанням новітніх засобів дослідження. Акцентуючи увагу на азотному живленні, не варто забувати, що для максимальної реалізації генетичного потенціалу сортів пшениця озима потребує внесення й інших макро- та мікроелементів.
10 квітня у ПСП «Дружба» розпочали проводити агротехнічні заходи, а саме закриття вологи в с. Очеретувате та с. Вербки. Планується робота з посіву цукрового буряку, ярих зернових культур та посів медоносних культур (коріандра, буркуну і фацелії).
