Я славлю хліб – основ основу – за вічну іскорку життя. Посій зерно – від нього знову Спахне зелене багаття (Михайло Масло)
Істинно, люди: живемо не хлібом єдиним. Істинно…коли маємо хліб на столі (Борис Олійник)
Хліб – основний продукт харчування людей протягом тисячоліть, нараховують десь близько 600 поколінь роду людського, які перебули свою земну подорож, так би мовити, зі скибкою хліба в руках. Хліб залишився невід’ємною частиною щоденного харчування людей на всіх континентах нашої планети. Хліб – єдиний харчовий продукт, який ніколи не приїдається, ніколи не надокучає.
Про хліб писали численні прозаїки, а ще більше – поети. Хліб залишився навіки в людській пам’яті, в побуті численних народів, у ритуалах мало не всіх релігій. Про хліб написано багато книг, часто винятково пишно виданих монографій різними мовами.
Людина – істота всеїдна, тому для підтримання свого життя й діяльності мусить споживати мішану їжу, як тваринну, так і рослинну.
У той час, як первісні чоловіки займалися ловецтвом та мисливством, первісні жінки, що посадили насіння в землю, стали першими хліборобами на нашій планеті. Вони, ті безіменні героїні, дали початок величезній галузі людської діяльності – хліборобству.
Першими культурними рослинами були ячмінь та пшениця. У степах Азії вирощували просо, яке поширилося на Захід у слов’янські землі й навіть у германські краї. В Африці культурною рослиною стає сорго, яке й досі там панує.
На новому континенті, в Америці, культурною рослиною стала кукурудза, яка до відкриття Америки на старому континенті була невідома.
З розвитком хліборобства, з удосконаленням хліборобської техніки, разом із жвавим товарообміном між континентами, культурні рослини незалежно від свого походження появилися на всіх континентах, і тепер у наш винятково поступовий вік ми є свідками величезної різноманітності рослин у хліборобстві, яке колись, у туманній давнині, починалося скромними, досить відмінними рослинами, не схожими на теперішніх їхніх нащадків, які в процесі поліпшення рослин досягли теперішньої, просто неперевершеної якості.
Тягловою силою при оранці були: людина, рогата худоба, коні й, нарешті, механічна енергія. Знаряддя для збирання врожаю: людські руки, серпи, коси, машини у всій їхній різноманітності.
Колосся у диких рослин було крихке, тому збирали колоски руками. Пізніше колос ставав гнучким і його почали збирати зрізуванням.
Молотьба збіжжя відбувалася биттям його на поверхні каменя або в ступі. Перед молотьбою збіжжя сушили. Це вже пізніше людство винайшло складні машини для молотьби. Зараз же комбайни косять збіжжя, молотять і віють. Виходить чисте зерно.
Усі ці процеси від початку хліборобства й до наших днів пройшли довгий шлях удосконалень, винаходів. Це з технічного боку, а з боку суспільного треба не забувати, що з ростом хліборобства кількісно воно перестає бути монопольним заняттям жінок, бо в процес хліборобства масово включаються чоловіки. На жнивах чоловіки разом із жінками працювали серпами, а коли на зміну серпам прийшли коси, то це вже стало виключно чоловічим ділом махати косами. Так само оранка. Коли почали тягати плуга чи ще рало не люди, а тварини, тоді за оранку взялися чоловіки. Далі буде…
Олександр КОСЬКО,
історик, с-ще Семенівка
Дякую за консультації Миколі Васильовичу Недюсі, першому заступнику голови Семенівської РДА
