b_385_225_16777215_00_images_news_2019_zhench.jpg

В останні дні 2018 року в столичному видавництві «Жнець» побачила світ нова поетична збірка Віктора Женченка, нашого талановитого земляка, відомого поета, перекладача, лауреата літературних премій імені Андрія Малишка та Павла Тичини, члена Національної спілки письменників України, заслуженого діяча мистецтв України, заслуженого артиста України.

Віктор Васильович нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України. Він почесний громадянин свого рідного села Оболоні, почесний житель міста Сан-Антоніо штату Техас (США). Нова збірка поезії Віктора Женченка під назвою «Три дощини на шибці…» зіткана з віршів-мініатюр у жанрі японського хокку, але з кожного вірша чується сплеск української душі. В основу своїх поетичних творів автор уклав глибину почуттів, філософську думку і витонченість слова:

Переконавсь я в істині премудрих:
Роби добро, та не чекай подяки
Від тих, кому цього від Бога не дано.
2011

Що ми будуєм і куди йдемо?
Одні експерименти над своїм терплячим людом…
Ми – полігон випробувань абсурду.
2013

І сміх, і плач, і радість, і печаль –
Зітерла все життя безжальна гумка…
Ні казки вже, ні мрії, ні надії…
2017

Ще хлюпотить Дніпро, ще колосяться ниви,
Ще рідне Слово вибухає від образ…
А як же наші душі? Душі – висихають.
2017

Чому автор дав саме таку, на перший погляд, незвичну назву своєму літературному твору? Доля підготувала йому в житті безліч випробувань. Після перенесення восьмої складної операції стояв він біля вікна лікарняної палати на патерицях, як підбитий птах, і дивився на світ, де вирувало життя… Йому дуже хотілося жити, творити, писати вірші, та нестерпний біль ніби ножем різав тіло. Раптовий вітер, переставши бавитись опалим листям, приніс хмарину, з якої на землю полився рясний осінній дощ. Віктор дивився на віконне скло, по якому рівними рядочками стікали краплі дощу.

Три дощини на шибці
Вірша з вереснем пишуть,
Краще них я не зможу…

Так народилися ці рядки, які й були покладені в назву його майбутньої книги. Хокку є одним із розповсюджених жанрів японської поезії, який виник у ХVІ столітті. Зміст коротких, із трьох рядків, віршів під силу далеко не кожному поету. У них закладено глибинний зв’язок природи і людини. Хоку – це лише одна миттєвість, закарбована в словах. І якщо людина не звертала уваги на схід сонця, ніжний шепіт морських хвиль, пісню жайворонка, шум рясного дощу, буревію, нічний спів коника в траві, то проникнутися красою і лаконічністю хокку їй буде складно. Аналогів віршам у жанрі хокку немає у жодній поезії світу. Пояснюється це тим, що в японців особливе світосприйняття, зовсім аутентична і самобутня культура, інші принципи виховання. Дотримуватися усіх правил написання віршів-мініатюр зможуть лише люди, які володіють багатим світоглядом, чудовим літературним словом, а також умінням коротко, красиво і стисло, лише в три рядки, викласти багатство і щедрість своїх думок.

Давайте поринемо в чарівний світ поезії в жанрі хокку:

Мій Бог – земля, щоденник всіх епох,
На сторінках мовчання чорнозему
Ще стільки нерозгаданих тривог.
1966

В моєї долі тисячі доріг!
Одна з них і найближча, і найдовша –
Та, що веде на батьківський поріг.
1983

Коса кривава – за останню сотню літ –
Так навтішалася по наших селах,
Що вже й отава відрости не в силах…
2014

Синіє небо, річка хлюпотить…
Було до мене, буде й після мене,
Коли я тут травою проросту…
2015

Село у нас – прадавнє древо роду,
Премудра академія народу!
...Зітруть село – зітреться сутність коду.
2017

Тут, на Посуллі, височать могили,
О скільки тут щербилося мечів,
Щоб в нас була своя земля і віра!
2016

Чи називав би Світ нас українцями,
Якби Атланта Слова не було –
Шевченка?!
2017

То є у нас держава чи нема? –
Спитав я у дівчат, що відбували в Польщу,
Дівочі погляди стулили мені рота.
2013

Така задуха від політиків нависла,
Що хочеться мерщій забігти в душ,
Але ж біда?! Утричі подорожчала вода?!
2017

Що ж воно між нами сталось –
Світ, де народився і живу, –
Вже не впізнає мене, а я його?!
2017

Горжусь, про себе, тихо я ще й тим,
Що як мене не спокушала доля –
Але я не зганьбив ні імені свого, ні роду.
2017

Книга «Три дощини на шибці…» зацікавила працівників японського посольства в Києві. Вони звернулися до її автора з пропозицією дати згоду на видання двотомника віршів-мініатюр у жанрі хокку японською мовою. Пропозиція Віктором Женченком прийнята, і ведеться підготовча робота. Це дуже приємно.

Живий інтерес талановитого поета до всього, що приносить якусь нову віху в його творчість, зумовлює власний творчий пошук. Це простежується на прикладі його книжок «Зорова поезія» (Париж – Львів – Цвікау, 2000), «Кришталевий шепіт» (Київ, 2015), «Нічні ронделі» (Київ, 2016).

За підтримки друзів поета: Олексія Васильовича Баганця, Володимира Анатолійовича Лукашова, Олексія Станіславовича Івасенка та дітей – Ігоря, Ярини, Марини, Василя і Тетяни Женченків – вийшла в світ збірка трирядкових мініатюр «Три дощини на шибці…» На 107-и сторінках уміщено 98 чудових віршів-мініатюр, із деякими з них ви, шановні читачі районного часопису, мали змогу щойно познайомитись.

Свій поетичний твір автор присвятив світлій пам’яті дружини Любові Женченко.

Валерій ЗІНЧЕНКО

Недостатньо прав для коментування :(
Будь ласка, зареєструйтеся на сайті!

Рейтинг користувача: 3 / 5

Активна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка