Наймолодшому загиблому військовослужбовцю ЗСУ із Кременчука Давиду Кострову було лише 18 років.

40 кременчужан і мешканців нашого району, які служили в Збройних Силах України, загинули з початку війни росії проти України.

Такі дані (станом на 11 травня) Кременчуцькій газеті повідомили в Кременчуцькому районному центрі комплектування та соціальної підтримки (колишній військкомат).

Із них не всіх загиблих вдалось поховати через те, що тіла знаходяться на території, де ведуться бої. Але родичів про смерть бійців вже повідомили.

Начальник групи МПЗ Кременчуцького РТЦК та СП (військкомату) майор Юрій Сергеєв повідомляє, що дані про загиблих, які служили в підрозділах Служби безпеки України, Національної гвардії України їм не передають. Тож списки ще більші.

Як приклад наводить звістку про смерть бійця Окремого загону спеціального призначення «Азов» Максима Кагала. Цей загін підпорядковується Нацгвардії. Максим загинув ще 25 березня, захищаючи Маріуполь, але і досі його не поховали.

Ще відомо щонайменше про три таких випадків загибелі бійців, тіла яких не можна передати рідним для поховання.

Наймолодшому загиблому військовослужбовцю ЗСУ із Кременчука Давиду Кострову було лише 18 років. Він загинув 25 березня, а похований 28 березня на Алеї Героїв Свіштовського кладовища.

До речі, його батько Олег Костров зараз воює із окупантами.

У перший день нападу росії на Україну, 24 лютого, загинуло два мешканці Кременчуцького району. Павло Кошелев, якого поховали в селі Обознівка. І Владислав Рибачик, якого поховали в селі Бугаївка. 25 лютого загинули кременчужани Сергій Береза і Костянтин Зебницький. Їх поховали на Алеї Героїв Свіштовського кладовища.

Розповів і показав Юрій Сергеєв ще один список. У ньому вказані дані полонених і безвісти зниклих військовослужбовців, які виконували завдання під час військових дій. Зараз у ньому 15 прізвищ і імен кременчужан та мешканців нашого району.

Окрім одного військового (який зник у березні в Київській області), всі інші на зв'язок останній раз виходили перебуваючи на території Донецької області. Більшість – в Маріуполі.

«Кожен день у мене починається однаково. До мене приходять дружини, матері хлопців, від яких не надходять звістки, питають, чи стало щось відомо. Адже не можуть отримати ніякої допомоги, коли немає ніякої звістки», – говорить Юрій Сергеєв.

Він зазначає, що у нього вже є список із декількох військових частин, з яких практично не можливо отримати інформацію про загиблих чи зниклих безвісти наших земляків. Все вдається «вигризати».

«Я маю робити все це. У мене два сусіди числяться безвісти зниклими. Їх потрібно знайти, а також всіх наших земляків», – говорить майор.

«Кременчуцька газета»

Недостатньо прав для коментування :(
Будь ласка, зареєструйтеся на сайті!

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка