Наша редакція вже знайомила вас із позицією урядовців щодо проведення реформування в галузі медицини. Дана тема знову поширюється в засобах масової інформації, і ми також будемо знайомити читачів із реформою сфери охорони здоров’я, яка турбує кожного.
Цього разу ми тезисно проаналізуємо ексклюзивне інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, в якому він розповів про пропозиції, що надійшли з регіонів щодо формування спроможної мережі медичних установ, як МОЗ розподілятиме закуплене коштом бюджету медобладнання та як боротиметься з фейковими записами в Електронній системі охорони здоров’я.
Пропозиції стосовно формування мережі госпітальних округів: перші результати та спірні моменти
Прийняті в 2022 році закон і в 2023 році постанова передбачають, що до 1 травня 2023 року обласні військові адміністрації та Київська міська військова адміністрації мали надати Міністерству охорони здоров’я (МОЗ) свої проєкти формування спроможної мережі в рамках госпітального округу, який поділений за кластерним принципом. У результаті надійшли пропозиції від усіх, окрім міста Києва.
Зараз пропозиції розглядаються на засіданнях внутрішніх робочих груп МОЗ, де уточнюють деталі, щоб упродовж червня провести публічне обговорення спроможної мережі кожного району. На сайті МОЗ вже опублікований графік проведення цих публічних обговорень. Це важливо, бо є певні громади, представники яких хочуть долучитися до обговорення, оскільки мають певні застереження або окрему думку. Вони будуть запрошені на ці публічні обговорення, також планується участь народних депутатів, зокрема, тих, що були обрані по мажоритарних округах.
МОЗ і Національна служба здоров’я України (НСЗУ) мають намір провести дискусію, де зазначать позиції щодо кількості пацієнтів, яка є в регіоні, в кластері у відповідності до фінансової спроможності закладу охорони здоров'я.
На думку Віктора Ляшка, після розгляду експертних пропозицій їх ще допрацюють і на кінець червня – початок липня мережі будуть затверджені, після чого розпочнеться процес модернізації, доукомплектування всіх закладів охорони здоров’я, які потраплять у спроможну мережу. На даному етапі проблеми, з якими стикнулося відомство, за словами його очільника, це те, що регіони різні й кожен має свої особливості. Наприклад, є багато лікарень в обласному центрі – міських, обласних, і всіх їх хочуть зробити кластерними. Але у МОЗ розуміють: якщо дозволять це зробити, то питання доступності не буде вирішене. Водночас, реформа має забезпечити і якість. Тому кластерні лікарні повинні бути в адміністративних центрах, а далі будуть спиратися на кількість населення. Інше питання – географічна доступність: серед деяких пропозицій зробити певні лікарні кластерними, але при цьому на них не буде того навантаження і тієї кількості пацієнтів, які дозволять утримувати штат спеціалістів, кардіохірургів, нейрохірургів тощо. Тому дискусія полягає в думці, що з цієї лікарні краще робити загальну, але не обмежувати її кількістю пакетів. МОЗ готове розглянути такі питання і допомогти з державного рівня в залученні міжнародних партнерів, щоб лікарні більш високого рівня були укомплектовані.
У найближчі три роки пріоритет подальших змін полягатиме у забезпеченні обладнання, розподілі кадрових ресурсів і покращенні медичної інфраструктури – проведення ремонтів, реконструкцій, будівництва нових корпусів уже за принципом спроможної мережі. Сьогодні в більшості лікарень просто розпорошується ресурс, і саме принцип спроможної мережі вирішить питання доступності, якості і безоплатності надання медичної допомоги. Наприклад, закупили велику кількість комп’ютерних томографів або рентгенапаратів, які розподілили по всіх медустановах, замість того, щоб сконцентрувати їх у загальних лікарнях. Якщо в лікарень нижчого рівня таких апаратів не буде на період розвитку, то це не буде критично, бо пацієнти мають доступність в межах 60-ти кілометрів – зони обслуговування загальної лікарні. Пацієнт зможе туди приїхати, зробити рентген, КТ, ангіографію тощо. Таким чином, як сказав пан Ляшко: «Ми покриваємо всю країну повним спектром медичних послуг».
Але є ще один нюанс: погляд на надання медичних послуг ще й з точки зору відповідних кадрових ресурсів. Наприклад, лікарня повідомляє, що немає відповідних вакантних ставок, але подається на надання відповідних медичних послуг. Керівники лікарні, зазвичай, кажуть, що не думали розвивати цей напрямок, але виявляється, якщо лікарня претендує на статус кластерної, то вона зобов’язана його розвивати, бо це питання доступності медичної послуги. Тоді при відсутності, наприклад, хірургів, анестезіологів потрібно врахувати це при розподілі в інтернатуру для того, щоб потім навчити й розподілити цих спеціалістів.
Це і є ключові зміни, які відбуваються зараз на інфраструктурному етапі медичної реформи.
Михайло ПОГРІБНИЙ. Далі буде...
