Чи необхідно сьогодні вести мову про естетичне виховання, про те, як важливо розвивати в людях почуття краси, необхідності в ній, коли за вікном кожної хвилини чатує небезпека і виття сирен повітряної тривоги все частіше нагадує про це? На моє особисте переконання, – необхідно!
Великі творіння мистецтва роблять нас гуманнішими, чистішими, добрішими, милосерднішими, вчать любові до ближнього і до природи-матінки, до всього живого, допомагають уникати багатьох моральних помилок. Життя прекрасне, коли починаєш його помічати. А слова про те, що краса врятує світ, і через століття не втрачають своєї актуальності... Сьогодні відчуття краси притуплене. В сучасній людині, як і в інші епохи, дрімає тяга до грошей і видовищ.
Моя розповідь про нашу талановиту землячку, 10-річну дівчинку, вихованку художньої студії «Золота палітра», що діє на базі Семенівського ліцею № 2, Наталочку Чайку. 1 вересня вона піде до 5-го класу, продовжуючи свій цікавий похід у країну знань, успішно поєднуючи корисне з прекрасним. З успіхом вивчає англійську мову і щиро закохана в рідну – українську. Народилася Наталочка в Семенівці, взимку, під сузір’ям Риб. Батьки її, Володимир Іванович і Юлія Анатоліївна, добре знані на теренах нашого краю. Вони понад 20 років займаються підприємницькою діяльністю. Володимир Іванович за професією медбрат, закінчив Лубенське медичне училище. Юлія Анатоліївна з відзнакою закінчила Лохвицький технікум харчових технологій. Їхня старша донька Вікторія закінчила філологічний факультет (українська й англійська мови) Київського державного університету ім. Драгоманова. По приїзді додому щоразу «шліфує» мову сестрички і всіх рідних, викорінюючи наш полтавський суржик, хоч за ним на всіх континентах безпомилково можна розпізнати земляків...
Студія «Золота палітра», в якій талановита дівчинка Наташа Чайка опановує художнє мистецтво, створена 15 років тому. Беззмінним її керівником є вчитель вищої кваліфікаційної категорії, вчитель-методист, надзвичайно талановитий і самовідданий педагог Жанна Олександрівна Романенко, яка фанатично закохана у чарівний світ прекрасного, свою роботу і дітей.
Я тримаю в руках неоціненний скарб – книгу нашого земляка, відомого прозаїка, краєзнавця Євгена Павловича Бутенка «Горошинці. Козаки і воїни» (вийшла в світ у 2012 році), подаровану мені з дарчим написом: «Валерію Андрійовичу – журналісту, майстру слова від автора з побажанням добра, довголіття і журналістського неспокою». В історично-художньому романі розповідається про життя і долі невигаданих персонажів з Полтавщини, козаків Посулля, перебування їх на Січі. Дизайн роману шляхетний, вишуканий...
Автор у передмові висловлює щиру вдячність усім, хто допомагав у зборі матеріалу і комп’ютерному наборі, а особливу подяку – учням НВК № 2 і № 1 за чудові малюнки для ілюстрації книги, виконані під керівництвом Ж. О. Романенко у тематичному плані, хорошої якості, в кольорі і достатній кількості (50 малюнків), а саме: Владиславу Махну, Наталії Онищенко, Руслані Каян, Аліні Махно, Богдані Романенко, Юрію Шевельову.
А далі найцікавіше і вражаюче: наш славний земляк з Оболоні, відомий поет, заслужений діяч мистецтв України, заслужений артист України Віктор Васильович Женченко, перебуваючи в Японії, де готувалися до друку його дві книги поезії в стилі «хокку», перекладені з української мови, привіз у подарунок японським колегам кілька цих книг Є. П. Бутенка. Вони були в захваті від ілюстрацій книги, дізнавшись же, що їх виконали діти, були шоковані їхньою художньою майстерністю, приємно здивовані...
Світ юної художниці Наталочки Чайки дивовижний. Далеко не кожному дано сприймати навколишній світ таким, яким його бачить вона – з усіма тонкощами, найрізноманітнішими відтінками, кольорами... Дівчинка зачаровано спостерігає за всіма таїнствами природи: заходом сонця, появою зірок і місяця на небі, падолистом в осінню пору, ранковим пробудженням нового дня, кружлянням сніжинок, красою волошок і маків на золотавих хлібних ланах... І все це хоче намалювати.
Що не малюнок – то філософія, гімн життю... Її маленьке серденько великого митця увібрало море творчої фантазії, доброти і ласки. Прекрасно, коли бачиш в людині, особливо в дітях, такий могутній сплеск народної культури, українського меласу, генетичної мистецької пам’яті, наснаги творити.
Жанна Олександрівна тонко відчуває спорідненість душ талановитих, здібних дітей, оберігає їх, трепетно плекаючи юні таланти...
Наталя, як і всі знані в світі творці прекрасного, починала з малого. На аркуші паперу кольоровим чи простим олівцем маленьке дарування любило малювати звичайні в архітектурному понятті будиночки із стежкою до порога і обов’язковою присутністю веселки… Коли почала навчатися в школі, то Жанна Олександрівна відразу помітила здібності дівчинки і запросила Наталочку на заняття в художню студію.
У творчому доробку Наташі Чайки багато різнопланових малюнків. Кращі з них поміщені в альбоми та в рамки під склом. Їх більше 30-ти.
Визнання прийшло в минулому році. У грудні 2022 року в м. Рівне на міжнародному конкурсі дитячого образотворчого мистецтва «Квітуча фантазія» у номінації «Українська тематика» розкішний, ніби живий, наш український півень, чудово намальований Наталочкою, посів 2-е місце. Директор і організатор конкурсу Юрій Яцик вручив юній художниці Диплом і першу в житті грошову винагороду в сумі 700 грн, яку вона передала волонтеру Назару Борисенку на допомогу ЗСУ.
2022 рік. Всеукраїнський конкурс дитячої творчості, присвячений Всесвітньому дню домашніх тварин «Мій домашній улюбленець». Малюнок Наташі посів 1-е місце. Вона майстерно намалювала собаку Майка породи алабай, яку врятувала від голодної смерті, бо та була покинута горе-господарями в мікрорайоні колишнього цукрозаводу. Велика бродяча собака була дуже виснаженою, хворою, немічною. Дивилась на людей очима, повними сліз, невимовної туги і суму, ніби благаючи про допомогу. Добра дівчинка почала її підгодовувати, потім слізно вмовила батьків забрати собаку додому. Її довелося довго лікувати, вона перенесла дві складні операції, реабілітаційний період. Але любов, доброта, турбота і ласка чуйних людей врятували Майка (так назвала Наталочка собаку). Він дуже розумний, добрий, любить нових господарів Чайків, особливо свою рятівницю. Усю свою любов до чотирилапого друга дівчинка передала на малюнку, який посів 1-е місце.
У районному етапі Всеукраїнського конкурсу дитячого малюнка під девізом «Майбутнє планети в наших руках» (2023 р.) чудовий малюнок Наташі Чайки «Планета Земля у квітах» відзначений дипломом переможця.
У лютому 2023 року проходив Всеукраїнський конкурс дитячого малюнка «Чудовий світ українського мистецтва», присвячений життю і творчості народної художниці Марії Приймаченко. Малюнок Наташі посів 2-е місце.
Перше місце юна талановита художниця посіла і в районному етапі Всеукраїнського конкурсу «Вільнюсу – 700 років». Вона бере активну участь у всіх дитячих художніх конкурсах. Ретельно готується до кожного з них. Їй є що показати, здобуваючи заслужену перемогу. Вона тонко й ефектно передає всі кольори і відтінки чудового навколишнього світу, швидкоплинного часу, в якому живе і творить...
Звідки ж береться той талант, незбагненний феномен творчості? Коли заглянути в глибину походження кожного роду, то можна сказати, що талант передається від роду до роду, з покоління в покоління. Є такий приклад і в родині Чайок, цього старовинного талановитого козацького роду з глибоким корінням. Батьків брат, дядько Олексій, дуже гарно малював, мав красивий каліграфічний почерк. То, можливо, якийсь ген дрімав, нутрував у крові когось із роду, вичікуючи слушної години, і передався Наталочці та Вікторії? До речі, Вікторія Чайка, старша донька, срібна медалістка НВК № 2, теж вихованка Ж. О. Романенко, у дитячі і шкільні роки красиво малювала в жанрі анімації, зображувала героїв мультиплікаційних фільмів, портрети людей із натури. Була неперевершеною у ліпленні з пластиліну.
Незбагненні твої шляхи, Господи... Але ж необхідна не лише спадковість. Багато важить, як виникає той талант, де визріває, коли і в кому народжується ота талановита дитина, що в майбутньому стає генієм...
Наталя постійно опановує майстерність писати картини олівцем і фарбами гуашшю, аквареллю, акрилом.
Безумовно, далеко не кожний присвятить своє життя служінню мистецтву, стане художником. Це дійсно талант від Бога. Творчість – завжди таїна. Це мова душі творця... Саме завдяки їй митець прагне пізнати сокровенну суть буття і повідати про це іншим, щедро поділившись із ними. Творчість – це загадка, яку художник задає сам собі...
У Наталії Чайки є всі задатки для того, щоб у майбутньому зробити своє ім’я відомим, подарувавши людству свої чудові твори. Адже вона дійсно має талант. Кожний її твір випромінює світлу енергетику добра і любові, чого так мало залишилось у світі... Кожну свою творчу загадку вона втілює в життя з особливою старанністю і особливими почуттями...
Валерій ЗІНЧЕНКО, член Національної спілки журналістів України
