Семенівська громада завжди славилася своїми талановитими людьми – працьовитими, щирими, творчими. Особливе місце серед них займають поети – ті, хто словом торкається сердець, зберігає дух рідної землі й передає його з покоління в покоління. Саме таким був зміст чергової літературної години, що відбулася у стінах редакції газети «Вісник Семенівщини», присвяченої творчості двох поетів – Клавдії Теряник із села Іванівка та Івана Чепурного з Погребняків.
На заході були присутні Почесна громадянка Семенівщини Любов Мазанько, головний редактор «Вісника Семенівщини» Михайло Погрібний, голова літературного кафе «Рідне слово» Олена Кіяшко, поет Олександр Косько, колишня директорка кінотеатру «Ювілейний» Ніна Клуніченко та ансамбль «Чураївна».
Клавдія Теряник народилася в селі Іванівка. Закінчила місцеву восьмирічну школу, згодом вступила до Кременчуцького педагогічного училища. Писати вірші почала ще у шкільні роки, присвячувала їх друзям, родині, природі рідного краю. Її збірка «Любові ластівка червона» просякнута ліризмом, ніжністю та глибоким зв’язком із землею, на якій виросла. Поезія Клавдії Теряник – це визнання в любові до рідної природи, змін пір року, до кохання й сільського буття. Про цю ніжну й щиру поезію глибоко й чуттєво розповіла Ніна Андріївна Клуніченко, яка не тільки ознайомилася із творчістю Клавдії Теряник, а й змогла передати присутнім її емоційну палітру.
Іван Чепурний народився в селі Погребняки. Після звичайної школи продовжив навчання в школі для незрячих у Харкові. Попри складну долю, він зумів розвинути надзвичайний талант. Працював у місті Кременчук, писав вірші, грав на гармоні, читав свої твори на літературних зустрічах. Його підтримували відомий поет Олексій Дудник та письменник-краєзнавець Євген Бутенко, які допомогли видати його збірку «Торкаю нервом білий світ». Особливим став мініконцерт фольклорно-етнографічного ансамблю «Чураївна», що прикрасив захід як народними піснями, так і власними композиціями на поезію Іван Чепурного. Учасниці колективу – Надія Винниченко, Тетяна Трембач і Зіна Татарчук – поділилися спогадами про поета та його родину. Вони виконали улюблені народні пісні, що звучали особливо зворушливо на тлі розповіді про життя поета: «Зелене жито, зелене», «Летять птахи лелеки», «Хата моя, біла хата»,«Вишня зацвіла», «Чи ти чув, миленький», «Їхали козаки», «Ой на горі та й женці жнуть», «Цвіла-цвіла калинонька».
Музичне оформлення під керівництвом Світлани Гаврилко наповнило залу духом автентичної України, а народні інструменти, як-от бубон, ложки та свистки, оживили народну енергію і зблизили присутніх із джерелом національної культури.
Літературна година залишила по собі щемке й тепле враження. Вона стала живим нагадуванням про те, що справжній талант не знає перешкод – він проростає в серцях, що люблять, бачать, чують і творять. Клавдія Теряник та Іван Чепурний – це імена, які варто пам’ятати. Їхня творчість – то відлуння нашої землі, душі народу, історії, що пишеться у віршах.
Ілона КРАВЧЕНКО
