Валентина Бабарика – жінка з відкритим серцем, світлим розумом і невтомною енергією, яка понад усе любить свою землю, дітей і природу. Її життєвий шлях почався на Донеччині, у селищі з особливою назвою – Хацапетівка Єнакієвського району. Це не та Хацапетівка, яку знають із фільмів, а справжня – із сильними, працьовитими людьми та багатою, але нелегкою історією. Її рідне селище стало першою сторінкою великої книги життя.
Освіту здобувала на мальовничій Чернігівщині, де закінчила Чернігівський державний педагогічний інститут імені Т. Г. Шевченка, обравши шлях учителя математики. У 1978 році доля привела її на Полтавщину – тут вона працювала в школах Слюзівки й Худоліївки. А з 1986 року стала частинкою родини Криворудського ліцею.
У цьому навчальному закладі вона – не просто вчитель, а душа освітнього простору. Учні знають її як людину, яка не тільки вчить цифрам, а й передає найважливіші життєві цінності: любов до праці, відповідальність, віру в себе. А ще велика позашкільна робота, яку Валентина Геннадіївна проводить як науковий керівник творчого об’єднання «Друзі природи» при Семенівському Будинку дитячої та юнацької творчості.
– Валентино, розкажіть, яка головна мета гуртка «Друзі природи» і як Ви її втілюєте щодня?
– У 2002 році організовано гурток «Друзі природи», поступово він переріс у творче об’єднання «Друзі природи», бо його членами стали практично всі учні Криворудського ліцею. Основна мета – виховувати у дітей любов до природи, вміння її берегти. Учні виконують різну роботу. Наприклад, наймолодші активно збирають насіння лісових культур для лісництва. До речі, за ці роки роботи зібрали майже 20 тон насіння дуба, горіха, клена та інших рослин. Учні середньої ланки залучені до поливу і догляду за рослинами на пришкільному подвір’ї та дендропарку. Щоденно ми робимо різні справи і знайомимося з представниками дендрофлори. Учні бачать плоди своєї справи. Ось наприклад: восьмикласники спостерігають за туями, які вирощують з насіння з 5 класі. Цього року вчимося робити відводки. Милуємося квітуванням рослин. Робимо фото, а інколи, навіть, селфі.
– Які природні дива найбільше цікавлять діток?
– Криворудців важко здивувати. Квітування магнолії вже не є для них дивом. Але закладання бруньок наквітування у серпні їх дивує і вони спостерігають за ними до квітня поки не зацвітуть. Як квітують сосни, горіхи? Це диво! І ще багато див відкриваємо для себе.
– Чи берете Ви участь у важливих екологічних подіях нашого краю та всієї України?
– Члени ТО «Друзі природи» беруть активну участь у природоохоронних акціях. Щороку ми садимо саджанці нових видів і сортів рослин і доглядаємо за ними. Особливо цей догляд потрібен влітку. Полив, мульчування, боротьба з бур’янами і шкідниками. У нас багато друзів у різних куточках України. Підтримуємо їхні починання. Вирощуємо саджанці та надаємо екологічним об’єктам для озеленення. Іноді надсилаємо за межі області. Щороку проводимо трудові акції. Наприклад, 22 квітня проведено акцію до дня народження засновника дендропарку Сергія Марковича Лопати – надали саджанці для Департаменту екології та довкілля Полтавської ОВА. Вони висадили їх у краєзнавчому музеї Кричевського. Восени взяли участь у акції «Дуби Шевченка». Садили великою толокою, а нам доглядати.
– Які добрі зміни в дітях Ви помітили після занять у гуртку?
– Улітку у нас екологічний день щовівторка. Учні 5-10 класів працюють згідно графіка. Але є такі учні, які за потреби приходять додатково. Цей гурт звуть «Ентузіасти». Крім того вони вивчають і досліджують дендрофлору. По закінченні за чашкою фіточаю «Криворудський» вони діляться своїми враженнями. Вони завжди позитивні. Зростає зацікавленість у роботі. Можемо займатися дендротерапією.
– Які важливі риси характеру та вміння Ви допомагаєте розвивати Вашим вихованцям, крім знань про природу?
– Виховуємо відповідальність. Треба вчасно прийти, полити і не лишити рослину без поливу. Вчимо знаходити і вивчати інформацію про особливості рослин. Це допомагає і у інших галузях. А ще вони згуртовуються. Намагаємося їх возити на екскурсії та відпочинок. Особливо люблять Худоліївку. Діти різні, але відволікаємо від гаджетів, учимо працювати. А це дорогого вартує.
– Розкажіть, про конкурси чи олімпіади, в яких Ви брали участь, та їхні результати.
– Дуже любимо брати участь конкурсах. Із 2009 року співпрацюємо плідно з Полтавським обласним ЕНЦУМ. Особливо нам полюбився конкурс «Зелений паросток майбутнього», «Парки – легені міст і сіл» та «Юннатівський зеленбуд». Щороку описуємо свою роботу і займаємо призові місця. У МАН є конкурс інфографіки «Збережемо біорізноманіття рідного краю» ім. Олени Байрак. 5-ий рік ми призери, два роки – переможці. Також беремо участь у конкурсі «Здорове життя – успіх буття». Займаємо призові місця. Уже 15 років працює у нас екологічний театр «Червона стріла». Цього року ми посіли І місце в обласному зональному конкурсі, а потім – ІІІ місце в обласному конкурсі-огляді екотеатрів. А нещодавно нам подарували 10 секаторів для догляду за рослинами.
Насамкінець нашої розмови Валентина Геннадіївна ділиться з усмішкою: «Я щаслива». У світі, де швидкість та інформаційний шум затьмарюють красу простих речей, такі люди, як В. Г. Бабарика, повертають дітям відчуття гармонії з природою. Її учні не лише розуміють формули, а й відчувають життя. Бо саме вона навчила їх бачити дива – у цвітінні, у праці, у краплині дощу.
Розмову провела Ілона КРАВЧЕНКО
