Серед людей, які надихають, я сміливо можу назвати Інну Дідору. Її шлях до власної справи – це історія про рішучість, любов до рідного краю й вміння діяти, навіть коли складно.
Вона народилася у селі Новоселиця, де закінчила дев’ятирічну школу. Потім навчалася в Оболонській ЗОШ, а згодом вступила до Хорольського агропромислового коледжу (ХАПК ПДАА) за спеціальністю «Менеджмент і організація». Вищу освіту здобула в Полтавській державній аграрній академії, в якій отримала ступінь бакалавра. Після навчання сім років прожила в Полтаві. Там працювала, розвивалась, шукала себе в різних напрямах. Але завжди мріяла про щось власне. Повернувшись додому, разом із батьком Олегом Петровичем Дідорою та дядьком Юрієм Петровичем вони відкрили магазин у селі Оболонь, на вул. Позена, 3. Магазин будівельних матеріалів став не просто місцем продажу – він перетворився на осередок побутового комфорту для місцевих мешканців. Тут можна знайти все: від електроінструментів і сантехніки до побутової хімії, канцелярії та техніки. Її перші кроки як підприємниці були непростими – бракувало інформації, підтримки, досвіду. Але вона впоралася. Навіть у складні періоди, як-от під час пандемії, Інна не здалася. Підтримка рідних, внутрішня сила й розуміння важливості справи допомогли їй вистояти. Власна справа змінила її – зробила відповідальнішою, впевненішою. І сьогодні вона продовжує розвиватися, створювати, займається виготовленням ароматичних свічок – хобі, яке впевнено переростає у щось більше.
– Інно, розкажіть, як народилася ідея відкрити магазин? Пам’ятаєте той момент?
– Так, ідея належала моєму татові. Але момент, коли я сама собі сказала: «Я це зроблю!», настав після повернення з Полтави. Я зрозуміла, що готова до відповідальності, до чогось свого. Це було справжнє внутрішнє рішення – інтуїція, до якої нарешті прислухалась.
– Із чого все починалося: з бізнес-плану чи мрії?
– Із мрії. Я не сідала з калькулятором, щоб вираховувати кожен крок. Просто хотілося працювати, бути корисною, створити щось своє. А вже потім прийшли облік, плани, логіка.
– Яким був Ваш перший день як підприємиці?
– Чесно? Не пам’ятаю деталей, бо це було 6 років тому. Але емоції були яскраві: і хвилювання, і страх, і велика відповідальність. Особливо важко було з документами – на той момент не було жодної зрозумілої інструкції, куди і з чим йти. Курси чи хоча б інформаційна підтримка – це те, чого бракує молодим підприємцям.
– Які моменти були найважчими? Хотілося опустити руки?
– Особливо важко було під час карантину. Здавалося, що все може зупинитися. Але підтримка родини та віра в себе допомогли пройти і це. Робота з людьми – теж непростий аспект, але з часом вчишся знаходити підхід до кожного.
– Як змінилося Ваше життя після відкриття магазину?
– Дуже. Я стала відповідальнішою. З’явилось розуміння, що роблю щось дійсно потрібне. Це не просто бізнес – це внесок у розвиток села, у зручність для людей.
– Ви пам’ятаєте свого першого покупця?
– Обличчя – ні, але той момент – так. Було відчуття радості й хвилювання: «Ось, усе працює!»
– Як встигаєте все: магазин, планування, виготовлення свічок?
– Відверто – не завжди. Іноді доводиться щось відкласти. Але намагаюся планувати наперед. І, звісно, без підтримки родини нічого б не вийшло.
– Що б Ви порадили собі в той перший день?
– Не сумнівайся в собі. Не погоджуйся працювати там, де не твоє. І не відкладай – дій!
– Що побажаєте підприємцям із нагоди професійного свята?
– Процвітання, прибутку, вдячних клієнтів! Хай ніколи не бракує натхнення, сили та сміливості пробувати нове. Ваша праця – дуже важлива!
– Дякую за розмову! Бажаю Вам успіхів і процвітання у професійній діяльності!
Ця історія про сміливість зробити перший крок і не зупинятись, навіть коли складно. Власна справа для Інни Дідори – це не просто робота. Це реалізована мрія, приклад відповідальності й любові до свого краю. І саме такі історії надихають інших.
Ілона КРАВЧЕНКО
