Завжди приємно чути хороші новини про перемоги українців на чемпіонатах світу, змаганнях різного рівня. Проймаєшся гордістю, коли під склепінням залів у різних куточках світу звучить наш гімн і здіймається жовто-блакитний стяг. Але особливо тепло на серці, коли тріумфують наші – земляки, сусіди, знайомі. Тоді ще більше віриться: не міліє душа нашої землі, не втрачає вона джерела творчості й натхнення – попри всі випробування. Життя триває.
Нещодавно в Полтавському обласному центрі народної творчості відбулися одразу два знакові заходи: огляд-конкурс самодіяльних театральних колективів «У світлі софітів» та конкурс декоративно-прикладного мистецтва «Краса в кожній деталі». І в обох – переконливі перемоги представників нашої Семенівської громади.
Перше місце й диплом І ступеня здобув театральний колектив «Заїчинська гронка» комунального закладу «Центральний Будинок культури Семенівської селищної ради» (філія села Заїчинці). Керівник – Віктор Сирота.
– Наш колектив зовсім невеличкий усього три особи, – розповідає Віктор Миколайович. – Це я, оператор газової котельні школи, Ірина Гетьман – директорка Будинку культури, та Ганна Дуденченко – кухарка шкільної їдальні. З’явилися ми в грудні 2019 року. Але ідея такого театру жила в мені давно – ще зі шкільної парти, коли був капітаном КВК-команди.
У роки армійської служби захоплення лише зміцнилося: художня самодіяльність стала частиною життя. Від бабусі Мотрони Легуєнко – простої, але надзвичайно талановитої жінки – Віктор Сирота перейняв любов до народної пісні, гумору, казок, вишивки, в’язання та кулінарії. І вже в зрілому віці втілив цю духовну спадщину в міні-театрі естрадних мініатюр.
– Наші вистави короткі – 15-20 хвилин, але в них усе: народна мова, українська пісня й танець, національне вбрання, твори Котляревського, Сковороди, Гоголя, Руданського... Ми шукаємо те, що глядач впізнає як своє, рідне, близьке. І це спрацьовує – часто виступаємо на «біс», – з усмішкою згадує Віктор.
Одна з найтепліших зустрічей відбулася в селі Паніванівка. Зал був переповнений, кожну виставу зустрічали сміхом і оплесками. Планували виступ на годину, а затримались на цілих три. Це стало натхненням і підтвердженням: ми на вірному шляху.
У конкурсі прикладного мистецтва «Краса у кожній деталі» перемогу здобула жителька села Василівка – Тамара Володимирівна Шевела, директорка КЗ «Центральний Будинок культури» філії села Василівка, яка нині тимчасово виконує обов’язки керівника центрального БК громади.
На конкурс вона представила дві роботи – копію знаменитої картини П’єра Огюста Кота «Буря» (1812 рік) та натюрморт «Бузок». І що найдивовижніше – ці шедеври вишиті хрестиком! Картина «Буря» вражає 78-ма відтінками ниток – і всі підібрані з ювелірною точністю. Тамара Володимирівна замовляє нитки з Франції – саме вони дозволяють досягти такого глибокого ефекту. Картини оформлює в спеціалізованій майстерні, використовуючи скло «антиблік».
– За 8 років я зібрала понад 40 серйозних робіт. Але рідко виставляю їх публічно. Одна з небагатьох виставок була на святі «Весела мудрість» у Веселому Подолі. Там стався незабутній епізод: поважний пан довго розглядав мої картини. Нарешті підійшов і сказав: «Б’юсь об заклад, так неможливо вишити! Це фантастика!» І просто пішов, не вірячи побаченому...
Тамара Володимирівна – із тих, кого Господь наділив здатністю зупиняти мить. Вона бачить красу там, де інші проходять повз. Кожна її картина – це не просто робота, це історія, молитва, визнання у любові до життя, до мами, бабусі, до України.
Її творчість – це не про дозвілля, не про хобі. Це праця, в якій немає вихідних. Це добровільна каторга, яку вона прийняла з радістю – бо інакше не може. Бо справжній митець не живе без творчості, як земля – без дощу, як серце – без любові.
Валерій ЗІНЧЕНКО, член Національної спілки журналістів
