Напередодні Дня фізкультурника ми знайомимо вас із учителем фізичної культури Устимівського ліцею, який не просто веде уроки спорту – він сам є прикладом активного, цілеспрямованого життя. Любов до футболу, повага до дітей, мотивація та просте людське бажання допомогти кожному – це все про нього.
Валерій Геннадійович Тригуб народився в селі Устимівка. Тут же навчався в місцевій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів, яку закінчив у 2007 році. Спочатку вступив до Полтавського університету економіки і торгівлі, а згодом – до Полтавського педагогічного університету, де здобув фах учителя фізичної культури. Нині працює у рідному Устимівському ліцеї, в якому навчає дітей рухатися, долати труднощі, змагатися і радіти перемогам.
– Валерію, розкажіть, як почалася Ваша історія у фізичній культурі? Чому обрали саме цей фах?
– Любов до фізкультури зародилася ще в шкільні роки. З дитинства займався спортом, особливо футболом. Це стало тим рушієм, який згодом визначив і професійний шлях.
– Які головні якості, на Вашу думку, повинен мати хороший учитель фізкультури?
– Учитель фізкультури має володіти знаннями зі свого предмета, вміти організувати навчальний процес, забезпечити безпеку дітей, бути прикладом у фізичній підготовці. Також важливо вміти мотивувати, чути дітей і вдосконалюватися самому. Педагог має бути гнучким, уважним, енергійним і щирим.
– Із якими викликами стикаєтеся у своїй роботі щодня?
– Викликів як таких немає – усі питання вирішуються по мірі їх надходження. Працювати з дітьми – це завжди живий процес, де треба бути уважним і гнучким.
– А як мотивуєте дітей займатися спортом? Що допомагає «запалити» їх?
– Найкраща мотивація – це приклад, гарна атмосфера та щира підтримка. Я стараюся зробити уроки цікавими, грайливими, змаганнями, хвалю за зусилля, не лише за результат. Головне, щоб дитина сама захотіла рухатися.
– Чи є у Вас спортивні таланти серед учнів? Можливо, хтось із них вже досяг успіхів?
– У мене вони всі талановиті діти! Кожен по-своєму. Хтось добре бігає, хтось має характер лідера, хтось гарно грає в команді. Це головне.
– Чи змінилося ставлення школярів до фізичної культури за останні роки?
– Так, змінилося. Молодші діти – ще із задоволенням бігають на фізкультуру, а от старші вже більше занурюються в ґаджети, соцмережі. Деякі намагаються уникати фізичної активності. Але ми працюємо над тим, щоб їх надихати й повертати до руху.
– Маєте улюблений вид спорту?
– Футбол. Займаюся ним із семи років і досі – це моя любов і спосіб розслабитися, і спосіб тримати форму.
– Чи брали участь у змаганнях – шкільних, районних, обласних?
– Звичайно! І зараз беру участь в обласних змаганнях. Це не просто про перемоги – це про командний дух, витривалість і розвиток.
– Що Вас найбільше надихає в роботі?
– Робота з дітьми. Уроки, тренування, змагання – коли бачиш, що діти ростуть не лише фізично, а й морально, – це і є натхнення.
– Що побажаєте колегам, учням і всім, хто любить спорт?
– Передусім, дякую Збройним силам України за можливість жити, навчати і брати участь у змаганнях. Колегам бажаю міцного здоров’я, терпіння і натхнення. Учням – спортивних досягнень, віри в себе і яскравих перемог!
– Дякую за розмову! Бажаю подальших успіхів у кар’єрі вчителя фізичної культури!
Учитель фізичної культури – це не просто про нормативи та гімнастику. Це про характер, відповідальність, віру в дітей і вміння запалювати. А ще – про просту, але важливу фразу: «Будь активним – і життя буде яскравішим!»
Ілона КРАВЧЕНКО
