Такі звичайні речі – аркуш білого паперу, олівець, пензлі та фарби. Але коли їх бере в руки художник, вони перетворюються на чарівні інструменти творення. Бо кожна творча особистість – трохи чарівник. У кожному штриху чи мазку народжується не просто зображення, а частинка душі митця, його світло, емоції й почуття.
Серед тих, хто несе дітям цю магію творчості, – Юлія Миколаївна Лукей, викладачка образотворчого мистецтва Семенівської музичної школи, людина з великим серцем і щирою любов’ю до своєї справи.
Юлія Миколаївна народилася 26 травня 1988 року в селі Очеретувате. Малювати почала ще в ранньому дитинстві. Каже, що бажання творити прокинулося дуже рано – ще в три роки брала до рук ручку, книжку з гуморесками й перемальовувала ілюстрації, ховаючись за шторами, аби ніхто не бачив.
«Дуже любила ставити оцінки, – усміхається Юлія. – Перші «оцінки» навіть вишкрябувала циркулем на меблях».
Після дев’яти класів у рідному Очеретуватому вона продовжила навчання в Семенівському НВК №2, у ліцейному класі художньо-естетичного профілю. Саме там доля звела її з першим наставником – Жанною Олександрівною Романенко.
«Пам’ятаю її цікаві уроки, творчу атмосферу, студію, яку відвідувала щодня. Саме тоді я зрозуміла: хочу бути вчителем образотворчого мистецтва. Це моє покликання – нести прекрасне у світ і навчати цьому дітей», – ділиться Юлія Миколаївна.
Творчий місток зі студії привів Юлію до Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, де вона здобула освіту вчителя початкових класів та образотворчого мистецтва.
Під час навчання мала щастя переймати досвід у справжніх майстрів – Олександра Тарасенка, Олександра і Віктора Бабенків, Юлії Мохірєвої, Ірини Мужикової, Тетяни Саєнко. Саме вони допомогли розкрити творчий потенціал і сформували її педагогічний стиль. Після університету Юлія Миколаївна працювала в різних освітніх закладах: учителем, керівником гуртка, психологом, вихователем. Усе це дало розуміння: робота вчителя – не лише покликання, а й велика відповідальність.
«Мені пощастило працювати «під крилом» мудрого керівника – Олени Михайлівни Долини. У нашій музичній школі панує атмосфера родини: тепло, затишно, перспективно. Відкривши у 2019 році клас образотворчого мистецтва, ми змогли показати, що діти Семенівської громади – надзвичайно талановиті. А з цього року з’явився ще один мистецький напрям – театральне мистецтво», – ділиться Юлія.
На уроках Юлії Миколаївни діти знайомляться з різними жанрами й техніками, пробують себе у рисунку, живописі, декоративно-прикладному мистецтві. Найбільше учням подобається створювати пейзажі, натюрморти, портрети.
«Я завжди кажу дітям: не бійтеся експериментувати! – говорить викладачка. – Малювання – це подорож, а помилки в ній – це можливість відкрити щось нове. Адже саме через експерименти народжується індивідуальність».
Особливо важливою Юлія вважає роль мистецтва у воєнний час: «Дітям сьогодні потрібно мати можливість висловити свої емоції, страхи, переживання через творчість. Малюнок стає безпечним простором, де можна вилити душу, не замкнутися в собі. Це справжня арт-терапія, що лікує».
За роки роботи педагогиня не раз бачила, як учні перевершували очікування: «Іноді дитина створює щось таке глибоке, щире – і ти розумієш, що її робота торкає більше, ніж будь-який підручник. Це неймовірне відчуття – коли дитина сама знаходить свій стиль і бачення».
Учні Юлії Миколаївни беруть участь у конкурсах різних рівнів, виставках, благодійних арт-акціях, конференціях. Для дітей це не просто нагоди проявити себе – це ще один спосіб навчитися бачити красу в усьому. Нині художниця має ідею, яку мріє втілити найближчим часом – створити картину-панно для музичної школи, присвячену новому напряму – театральному мистецтву. «Хочу, щоб на полотні ожила наша школа – з музикою, фарбами, світлом і дитячими мріями, – каже Юлія Лукей. Бо саме з мрій починається кожен великий твір».
«Усім своїм колегам-художникам хочу побажати не втрачати натхнення, завжди знаходити час для творчості, бо вона – як повітря для душі. А дітям – віри у власні сили. Малюйте, шукайте, відкривайте! Нехай кольори вашого життя будуть яскравими, як осінні пейзажі», – підсумовує Юлія Миколаївна.
Мистецтво – не лише про пензель і фарби, це – про серце. І поки такі люди, як Юлія Лукей, навчають дітей бачити світ у барвах, можна бути певним: краса не зникне, а навпаки – розквітне у нових поколіннях.
Ілона КРАВЧЕНКО
