У комунальному закладі позашкільної освіти «Семенівський Будинок дитячої та юнацької творчості» Семенівської селищної ради діють гуртки, де діти не лише навчаються дизайну одягу, художній вишивці та моделюванню сувенірів, а й відкривають у собі впевненість, креативність і відчуття власної ідентичності. Про шлях у професію, роботу з дітьми, поєднання традицій і сучасності та мрії на майбутнє ми продовжуємо спілкуватися з керівниками творчих гуртків.
Лілія Лугова народилася в селищі Семенівка. Загальну середню освіту здобула в навчально-виховному комплексі №2. Вищу освіту отримала в Полтавському інституті економіки і права, а також у Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка.
– Ліліє Іванівно, розкажіть, що для Вас означає робота керівника творчих гуртків і чому Ви обрали саме цей шлях?
– Робота керівника гуртка для мене – це можливість передавати дітям свої знання та навички, надихати їх на творчість, підтримувати й розвивати їхні ідеї. Я обрала цей шлях, тому що мені близька творча діяльність, а також важливо ділитися власним досвідом і навчати дітей, виховуючи майбутнє покоління.
– Із якими очікуваннями та ідеями діти приходять на заняття вперше?
– Коли діти вперше приходять до нашого закладу, вони знайомляться з роботою всіх гуртків, після чого обирають той, що відповідає їхнім інтересам і покликанню. Їх приваблює можливість дізнатися щось нове, навчитися творчості та власноруч створювати різноманітні вироби.
– Які зміни Ви найчастіше помічаєте у вихованцях у процесі творчої роботи?
– Упродовж занять у гуртку та навчального процесу в дітей поступово з’являються власні ідеї, які вони втілюють у життя. Вони самостійно шукають і опановують нові техніки, підбирають кольори, моделюють одяг, який прагнуть створити. У процесі навчання діти не лише розвивають свої вміння, а й набувають бажання ділитися ними з іншими.
– Як Ви поєднуєте традиційні техніки, зокрема художню вишивку, із сучасним дизайном?
– Сьогодні надзвичайно популярним є поєднання традиційних технік із сучасним одягом та виробами мистецтва. Зокрема, художню вишивку активно використовують у дизайні одягу й аксесуарів. У нашому гуртку ми поєднуємо художню вишивку зі створенням шоперів, намиста, різноманітних браслетів, елементів одягу, а також розшиваємо одяг та інші аксесуари.
– Чому, на Вашу думку, важливо зберігати й передавати дітям елементи народного мистецтва?
– На мою думку, надзвичайно важливо зберігати та передавати дітям елементи народного мистецтва, адже це наше минуле, сучасне й майбутнє. Це частина нашої історії, яку ми зобов’язані знати й берегти, бо майбутнє неможливе без усвідомлення власного минулого.
– Які вироби або проєкти Ваших гуртків Ви вважаєте найбільш знаковими?
– На заняттях гуртка діти навчаються шити одяг не лише для себе, а й активно займаються волонтерською діяльністю – виготовляють одяг, аксесуари та елементи амуніції для наших захисників. Окрім цього, художню вишивку вони використовують для оздоблення одягу, сумок, екосумок і створення прикрас.
– Як створення власного одягу чи сувенірів впливає на впевненість і самовираження дитини?
– Створення власного одягу та сувенірів позитивно впливає на впевненість дітей і сприяє їх самовираженню. Це прояв їхньої індивідуальності. Для них значно приємніше носити одяг і користуватися прикрасами власного виробництва, адже в цих виробах відображаються їхній смак, стиль і відчуття краси, що підкреслює характер кожної дитини.
– Чи беруть вихованці гуртків участь у виставках і конкурсах?
– Наші вихованці беруть активну участь у виставках, конкурсах та різноманітних заходах. Вони самостійно розробляють ідеї та проєкти для волонтерської діяльності й самовираження. Діти представляють свої роботи на конкурсах як обласного, так і всеукраїнського рівнів.
– Із якими труднощами доводиться стикатися у Вашій роботі сьогодні?
– У нинішній непростий час ми разом із гуртківцями стикаємося з низкою викликів. Заняття перериваються повітряними тривогами, виникають відключення електроенергії, що унеможливлює роботу зі швейними машинками та оверлоками. Дистанційний формат навчання також ускладнює повноцінний творчий процес.
– Яким Ви бачите майбутнє гуртків і про що мрієте?
– Насамперед сьогодні мрією кожного українця є закінчення війни. Ми хочемо продовжувати роботу в гуртках, створювати красу та навчатися новим технікам. Прагнемо більше живих зустрічей із дітьми, надихати їх на творчість і разом створити колекцію одягу та аксесуарів власноруч.
Підсумовуючи, слід сказати, що творчі гуртки – не лише про шви, орнаменти чи моделі. Це простір, де формується особистість, де дитина вчиться відчувати красу, поважати традиції та вірити у власні сили. І саме завдяки таким педагогам творчість стає не хобі, а важливою частиною життя громади.
Хочеться побажати, аби у цих гуртках завжди лунав дитячий сміх, народжувалися сміливі ідеї, а кожен виріб був наповнений натхненням, вірою у майбутнє та миром, якого сьогодні так чекає вся Україна.
Ілона КРАВЧЕНКО
