У кожному навчальному закладі є люди, чия робота часто залишається «за кадром», але без яких неможливо уявити повноцінне життя школи. Вони першими приходять на допомогу, вміють заспокоїти, підтримати і, коли потрібно, швидко прийняти важливе рішення. Саме такою людиною є медична сестра Семенівського ліцею №1 – Тетяна Анатоліївна Щочка.
Її щоденна праця – це не лише про медицину, а й про щире тепло, турботу та любов до дітей. Тетяна Анатоліївна Щочка народилася 27 травня 1983 року в селищі Семенівка, де й виросла. Закінчила Семенівську загальноосвітню школу №1. Після цього вступила до Кременчуцького медичного коледжу, де здобула кваліфікацію фельдшера за спеціальністю «лікувальна справа». Свою трудову діяльність розпочала у 2003 році, працюючи фельдшером у ФАПі села Товсте. Згодом продовжила професійний шлях у сфері освіти – нині працює медичною сестрою у Семенівському ліцеї №1 імені М. М. Хорунжого. Загальний стаж роботи – 23 роки.
– Тетяно Анатоліївно, розкажіть, будь ласка, як почався Ваш шлях у медицині – чому обрали саме цю професію?
– Ще з дитинства я хотіла допомагати людям, тому медицина стала для мене свідомим вибором і покликанням. Спочатку навіть не думала, що працюватиму саме в школі, але зараз дуже рада, що моє життя пов’язане з турботою про дітей.
– Чи пам’ятаєте свій перший робочий день? Яким він був для Вас?
– Так, пам’ятаю дуже добре. Це був хвилюючий і відповідальний день. Було багато емоцій, адже працювати з дітьми – це особлива відповідальність. Але колектив мене підтримав, і це дуже допомогло швидше адаптуватися.
– Що у Вашій роботі найскладніше, а що приносить найбільше задоволення?
– Найскладніше – це відповідальність за здоров’я дітей і необхідність швидко приймати рішення в екстрених ситуаціях. А найбільше задоволення приносить бачити здорових, усміхнених дітей і розуміти, що ти зробила свій внесок у їхнє благополуччя.
– Які якості, на Вашу думку, найважливіші для медичної сестри?
– Насамперед це відповідальність, уважність, доброзичливість, терпіння і вміння знайти підхід до кожної дитини, заспокоїти та підтримати.
– Що б Ви порадили молодим людям, які тільки думають пов’язати життя з медициною?
– Йти в цю професію лише за покликанням, любити людей, особливо дітей, бути готовими багато вчитися та щиро допомагати іншим.
– Про що мріє медична сестра сьогодні – у професії і в житті?
– Про здорових дітей, спокій у школі, гідні умови праці, мирне життя та здоров’я для рідних.
– Наскільки важливою у Вашій роботі є підтримка колективу? Яка атмосфера у Вашій команді?
– Підтримка дуже важлива, особливо в роботі з дітьми, де часто потрібна швидка реакція та спільні дії. У нашій команді панує взаєморозуміння, доброзичливість і повага.
– Якби Ви могли повернутися назад у часі – чи обрали б цей шлях знову?
– Так, без вагань. Це непроста, але дуже потрібна професія, особливо коли маєш змогу щодня дбати про здоров’я дітей.
– Що б Ви хотіли сказати своїм колегам у це професійне свято?
– Від щирого серця бажаю всім колегам міцного здоров’я, сил, терпіння та душевного тепла. Щиро вітаю медичних сестер лікарень, шкіл та всіх медичних закладів із професійним святом. Наша праця нелегка, але дуже важлива й потрібна людям. Нехай за вашу доброту, турботу та щоденну працю доля віддячує повагою, вдячністю, миром і добром. Бажаю, щоб у кожній родині панували щастя, злагода та любов.
– Тетяно Анатоліївно, щиро дякую Вам за відверту розмову, за Вашу щоденну працю і турботу. Нехай Ваша доброта, турбота й професіоналізм завжди повертаються вдячністю людей. Бажаємо міцного здоров’я, сил, душевного тепла і миру. Нехай у житті буде більше радості, ніж тривог, а кожен день дарує усмішки!
Ілона КРАВЧЕНКО
