Сільське господарство на сьогодні стикається з безпрецедентними викликами, серед яких головними є дефіцит робочої сили, складна логістика та постійні ризики для безпеки через війну. Додатковий серйозний тиск створюють несприятливі кліматичні зміни, енергетична криза та дорожнеча ресурсів.
Попри це аграрний сектор, працюючи над подоланням цих проблем, продовжує вирішувати питання благоустрою території, на якій здійснює свою господарську діяльність, розвиває її й просуває ідеї агроекології та зеленого туризму.
Із метою не просто обговорити теорію, а на власні очі побачити, як працюють сучасні технології в умовах реальних викликів цього сезону, зокрема під час збирання ранніх зернових культур, відбулося виїзне засідання Ради сільгосптоваровиробників Полтавщини на базі нашого місцевого приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба» (генеральний директор – Сергій Семигреєнко).
Захід став своєрідним підбиттям підсумків весняно-польової кампанії-2026, ціллю яких було розглянути питання технології обробітку ґрунту, агротехніки вирощування сільгоспкультур, зокрема за технологіями нульового обробітку – ноу-тіл (no-till), смугового – стріп-тіл (strip-till) та мінімального. Крім того, програмою заходу було передбачено огляд посівів нішевих культур та їх роль у сучасному агровиробництві, покривних культур, а також ознайомлення на демонстраційних ділянках з демопосівами сортів і гібридів с/г культур.
Участь у зустрічі взяли директор Департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОВА С. О. Фролов, голова Ради сільськогосподарських товаровиробників Полтавської області І. В. Кочерга, заступник начальника Кременчуцької районної військової адміністрації Артем Даценко, ПП «Ім. Калашника» (директор І. І. Степаненко), СВК «Перемога» (голова А. Г. Пасюта), СВК «Батьківщина» (голова С. А. Гришко), СК «Придніпрянський» (голова М. І. Андрієнко), ТОВ «НВП «Інтерагросервіс» (директор Г. А. Головін), ПСП «Майбородівське» (директор В. П. Карпенко), СТОВ «Скіф» (директор О. В. Бовдир), АОПП «Великосорочинське» (директор М. І. Харченко), ТОВ «Краяни» (директор Є. В. Азаров), ТОВ «Баришівська зернова компанія» (регіональний директор Полтавського кластеру В. І. Стасовський), ТОВ «Рост Агро» (директор М. М. Бернацький), ПАФ «Україна» (директор І. М. Балюк), СТОВ «Багачанське» (директор В. П. Журавель), ТОВ «Перемога» (директор П. М. Трейтяк), СФГ «Златопіль» (голова М. Г. Колісник), ФГ «Сіріус Агро» (голова В. В. Крат), СФГ «Атланта» (директор В. А. Кравченко), ТОВ «Агріс» (директор В. М. Куцовол), СФГ «Оберіг» (голова А. В. Сидоренко), ТОВ «Екоагрофірма «Семенівська щедра земля» (керівник В. В. Грудка), ТОВ «Райземінвест-2017» (керівник І. Д. Макогон), Веселоподільська дослідно-селекційна станція (керівник Ю. М. Зубатов), СФГ «Дослідне» (керівник В. Я. Мокляк), СТОВ «Воскобійники» (генеральний директор В. О. Капленко), представники Харківщини – ПП «Агро-Глянь» (директор І. Д. Глянь), ТОВ «Харківське насіння» (керівник В. М. Філатов), а також менеджери компаній-постачальників насіння, міндобрив, засобів захисту рослин, техніки відомих світових брендів, зокрема тих, які безпосередньо працюють у Семенівській громаді – «Corteva Agriscience», «Агросем», «KWS», «Yara», «Хімагростеп».
Відкриваючи засідання, голова Ради сільгосптоваровиробників Полтавщини Іван Кочерга зауважив, що питання порядку денного хвилюють кожного. Серед них: наукові підходи до вирощування сидеральних культур у сівозміні; ознайомлення з роботою сучасної техніки з обробітку ґрунту; огляд посівів нішевих культур та їх роль у сучасному агровиробництві; соціальна відповідальність аграрного бізнесу – підтримка інфраструктури та досвід впорядкування ставкового господарства зі створенням зони відпочинку (зелений туризм). «Для когось воно буде нове, для когось – це вже пройдений етап. Але, перш за все, спасибі Сергію Васильовичу за те, що він відгукнувся на наші пропозиції і проявив ініціативу прийняти, поділитися досвідом», – сказав Іван Васильович.
Церемонію відкриття практичного семінару підхопив господар заходу, керівник ПСП «Дружба» та голова Ради сільгосптоваровиробників Семенівщини Сергій Семигреєнко, який окреслив пріоритети підприємства за останні роки та розвиток у майбутньому. «Подібні заходи у форматі відкритого діалогу – прекрасна нагода поділитися досвідом виживання бізнесу, окреслити головні проблеми галузі. Навіть попри те, що наразі гаряча пора, й паралельно семінару тривають жнива, які не можна зупиняти ні на мить», – зазначив Сергій Васильович. Він розповів, що наразі підприємство йде шляхом оптимізації сільськогосподарських процесів в умовах кризи, виділивши три основні проблеми, над якими працюють.
На тлі розгортання військового конфлікту було прийнято стратегічне рішення – стати на шлях мінімалізації технологічних процесів та оптимізації витрат під час вирощування сільськогосподарських культур. Найперше, це зумовлено кризою на ринку праці, адже вже тоді було очевидно, що ринок праці скорочуватиметься. Кваліфікованих кадрів, здатних ефективно працювати на сучасній техніці, ставатиме дедалі менше, тому саме дефіцит фахівців стане першопричиною перегляду виробничих підходів. Друге – енергетична нестабільність. Постійні коливання цін та загроза дефіциту пального, газу й електроенергії змусили господарство готуватися до найгірших сценаріїв. Проблеми з добривами: вітчизняне виробництво азотних добрив критично прив’язане до постачання газу, а через війну цей сектор зазнав значних втрат, що змусило шукати альтернативні та більш ощадливі методи підживлення ґрунту. Окремим гострим питанням сьогодення залишається комунікація бізнесу з владою. Спікер наголосив, що саме стабільна робота агросектору є фундаментом нацбезпеки: «Економічна галузь – це те, що робить державу державою. Якщо впаде економіка, не буде коштів на пенсії, на зарплати вчителям, лікарям та інші потреби бюджету. Без цього ми перетворимося просто на територію бойових дій. Тому питання, чи підтримує влада життєздатність бізнесу, зараз є критичним».
Далі С. В. Семигреєнко розповів присутнім про стартову локацію заходу – елеватор ТОВ «Екоагрофірма «Семенівська щедра земля». Рік заснування – 2012, запуск в експлуатацію – 2015 рік. Засновники Володимир Грудка, Максим Семигреєнко. Ємкість зберігання – 25 тисяч тонн. Відвантаження – 15 вагонів на добу. Штат працівників – 18, разом із логістикою, транспортом й обслуговуванням – усього 28 чоловік. Крім зберігання збіжжя, організована переробка – олійниця потужністю 16 тонн на добу та виробництво паливних брикетів. У планах – зробити зерносховище енергонезалежним, тому зараз проводиться підготовка до встановлення сонячної електростанції. Сергій Васильович також додав, що батареї для генерації сонячної енергії планують ставити й на базі ПСП «Дружба» в Очеретуватому, але в рази потужніші, адже лишки електроенергії будуть йти і для потреб жителів громади.
До вступних вітань учасників приєдналися представники місцевих державних адміністрації. Директор обласного Департаменту агропромислового розвитку Сергій Фролов подякував господарям заходу, додавши, що такі зустрічі зараз несуть колосальну інформацію, яка корисна для розвитку наших господарств. «Область вступила в жнива. Із запланованих 380 тисяч на даний час десь 10 тисяч змолочено, тобто все попереду... Але жнива затягуються – якщо брати по минулому році, відстаємо по площі на 30 тисяч. Саме головне, щоб все вчасно зібрати, і ті дощі, що пішли на семенівську землю, хай дають можливість зібрати вирощений врожай. Середня пшениця поки по області дає 42, що більше, ніж у минулому році. Впевнений – жнива відбудуться, як би складно не було й по кадрах, і по інших проблемах, які певним чином заважають працювати підприємствам. Новітні технології, які вже впроваджуються, мають сприяти, – наголосив Сергій Олександрович. Його думку продовжив заступник начальника Кременчуцької РВА Артем Даценко, котрий перш за все подякував нашим воїнам, які дозволяють сьогодні так зібратися на подібній платформі й обговорити нагальні проблеми. Він запевнив, що влада і бізнес – завжди в діалозі та є партнерами.
Наприкінці вступного слова С. В. Семигреєнко запропонував учасникам затвердити регламент та план роботи семінару шляхом голосування, після чого аграрії перейшли до детального обговорення практичних кейсів.
Наступною зупинкою стало поле ріпака в с-щі Семенівка, де поряд із посівами господарство презентувало новинки власної техніки. Протягом останніх трьох років група компаній на чолі з флагманом – «Дружбою» – активно інвестували в с/г техніку. У минулому році ці вкладення, дякуючи держпрограмі 5-7-9%, сягнули понад 80 мільйонів гривень. У нинішніх умовах і при тій рентабельності, що ми маємо, це дуже багато... Та, все ж, транспорт, як і транспортна логістика компанії, зазнала кардинальних змін. На зміну застарілим вантажінкам прийшли сучасні зерновози. Для вивезення зерна з-під комбайнів використовують нові перевантажувачі, які, попри великий об’єм, чинять менший тиск на ґрунт завдяки трьом осям та роботі на зниженому тиску в шинах. Навесні господарство одним із перших в Україні придбало та протестувало ротаційну борону «Amazone TopCut». За сезон агрегат уже відпрацював 4,5 тисячі гектарів і результат експлуатації в полі відмінний: машина продемонструвала високу надійність, а весь ремонт за цей час звівся до втрати двох болтів.
Під час польової демонстрації на посівах гібридів селекції «KWS» наглядно показано дієві методи переходу на точне землеробство, синхронізацію техпарку та роботу зі збором й аналізом колосальних обсягів інформації (Big Data).
Основний принцип ефективності – повна синхронізація ширини захвату всієї техніки. На полях ПСП «Дружба» працює комплекс машин, де кожен елемент підпорядкований єдиному стандарту, кратному 12 метрів. Така кратність дозволяє ідеально закладати технологічну колію, що мінімізує перекриття, заощаджує паливо та посівний матеріал, а головне – суттєво зменшує відсоток ущільненого ґрунту.
В обробітку аграрії комбінують технології. На основній площі застосовують оранку, проте проводять обробіток чизелем найбільш ущільнених ділянок. Восени глибокорозпушувач «Horsch Tiger» проходить технологічні колії та звороти – зони, де техніка маневрує найчастіше на глибину 30-35 см.
Світ агротехнологій розвивається надто швидко, щоб залишатися консервативними. Сьогодні штучний інтелект здатний замінити базові функції лінійного персоналу. «Якщо людина без профільної освіти підходить до бур’яну, натискає кнопку в додатку, і ШІ визначає хворобу чи шкідника – класичний агроном у старому розумінні стає непотрібним. Ми маємо еволюціонувати. Коли запитуєш у штучного інтелекту, які професії виживуть після його глобальної монополізації, у першу трійку входить підприємець. Ми вже не керівники колгоспів, ми – підприємці, і мусимо змінюватися разом із життям», – переконаний Сергій Васильович.
Цифрофізація підприємства також йде повним ходом – у «Дружбі» підійшли до процесу комплексно. Систему збору даних впровадили відразу на всю площу. Аналіз ґрунту та моніторинг попередніх площ у ході робіт має в підсумку дати повну карту аудиту земель. Крім того, до системи прив’язали й контроль логістики: повністю оцифрували вагові комплекси, бухгалтерію та витрати пального. Обслуговування інноваційного софту здійснюють економісти, які щодня займаються виключно збором, перевіркою та внесенням даних. Тільки після накопичення цієї бази алгоритми ШІ зможуть підказувати точні бізнес-рішення.
Далі делегація попрямувала на локацію поблизу с. Вільне, де підприємство «Дружба» продемонструвало досвід вирощування гібриду кукурудзи вітчизняної селекції на великій площі.
Питання забезпечення якісним посівним матеріалом завжди залишається нагальним для аграріїв, особливо коли йдеться про ефективну роботу в умовах сучасних кліматичних викликів та обмеженого зволоження. Керівник провідного насіннєвого господарства ТОВ «Ростагро» Максим Бернацький особисто поділився практичним досвідом вирощування українських гібридів кукурудзи та детально зупинився на особливостях інтенсивного гібриду «Девіс», яке вирощує ПСП «Дружба» на території Семенівської громади.
Товариство «Рост Агро» із с. Погреби займається насінництвом кукурудзи близько трьох десятиліть. Пройшовши всі етапи професійного розвитку в цій галузі, підприємство вийшло на рівень, коли нові гібриди реєструються суто на компанію. Сьогодні це повністю сертифіковане за міжнародними правилами виробництво, яке в кращі роки охоплювало до 2,5 тисяч гектарів ділянок гібридизації та орієнтувалося зокрема на експорт. Вітчизняний селекційний матеріал, який тут вирощують, зараз впевнено конкурує із зарубіжними аналогами. У межах поточного сезону в господарстві тестували три гібриди, серед яких фахівці головну увагу приділили саме «Девісу» – простому за вирівняністю гібриду суто зернового напрямку використання, створеному для роботи на великих площах.
«Раніше панувала думка, що північніше траси Київ-Харків цей гібрид не перейде через його умовну вологолюбність, на яку натякала здатність швидко скидати вологу при висиханні, – зазначає Максим Михайлович. – Проте багаторічні експерименти довели: «Девіс» спокійно та успішно вдається як у наших умовах, так і в значно сухішій Кіровоградській області».
Гібрид є інтенсивним, має хороший стартовий розвиток і високу стійкість до полягання. «Девіс» найкраще позиціонує себе саме як зерновий гібрид. В умовах серйозних обмежень по волозі робочим і стабільним вважається гібрид, який здатний видавати на великих площах 10-12 тонн з гектара. Гібрид цим вимогам повністю відповідає.
Щодо економічного складника: як для української селекції, це преміальний і відносно дорогий продукт. Та вартість повністю виправдана якістю, адже насіння оброблене тими ж топовими протруйниками, що й провідні іноземні гібриди.
Ще одне жнивне поле, яке учасники відвідали, стали посіви озимого жита поблизу с. Крива Руда. Тут вони наочно оцінили стан посівів гібридного жита та обговорили тонкощі технології, яка дозволяє розраховувати на солідний вал навіть на проблемних ділянках.
На демонстраційному масиві площею 100 гектарів під жито відвели солонцювату ділянку, яка зазвичай вважається непростою для вирощування більшості культур. Для порівняння тут посіяли два німецькі гібриди від компанії «KWS» та відомий сорт вітчизняної селекції «Вальс».
За словами керівника ПСП «Дружба», попередником під жито був соняшник, після збирання якого восени додаткового обробітку ґрунту практично не проводили. Під посів внесли комплексне добриво від компанії «Yara». У зимовий період посіви підживили калієм, а навесні дали ще сульфату амонію. Жодних хімічних обробок чи захисту більше не проводили. Завдяки невибагливості культури витратна частина виявилася мінімальною. При цьому біологічна врожайність на полі вражає: технологічні прокоси показують, що збори значно перевищать 6-7 тонн з гектара, це повністю окупає витрачені кошти та робить культуру високорентабельною.
Представник «KWS» Богдан Удовиченко наголошує, що сучасне гібридне жито кардинально відрізняється від звичного сортового за своєю архітектонікою та вимогами до посіву. Основна відмінність полягає в нормі висіву та густоті: гібридне жито цієї компанії висівають із розрахунку – один біг-бег (посівна одиниця) на 10 гектарів поля, що є надзвичайно вигідним співвідношенням ціни та якості. В свою чергу, сортове жито «Вальс» вимагає значно більшої норми, та, водночас, фахівці зазначають, що воно є чудовим бюджетним варіантом для складних солонцюватих земель.
Сучасна лінійка гібридів розвінчує міф про те, що жито – це виключно нішева культура для бідних ґрунтів. Сьогодні лідером на ринку України є гібрид «KWS Tayo». Це чистий зерновий гібрид, у якому втілено унікальну запатентовану технологію Pollen+. Оскільки жито є перехреснозапильною культурою, швидкість та якість цвітіння мають вирішальне значення. Технологія Pollen+ генетично забезпечує утворення значно більшої кількості пилку та пришвидшує період цвітіння. Завдяки цьому посіви мають природний імунітет до найнебезпечніших хвороб культури – ріжків та сажки, а також демонструють високу посухостійкість та стовідсоткову стійкість до вилягання.
Ознайомившись із посівами на практиці, учасники семінару переконалися: правильний підбір селекції та дотримання базових елементів технології дозволяють отримувати високі врожаї навіть там, де інші культури пасують. Остаточні крапки над «і» розставить бункер комбайна, проте вже зараз зрозуміло – експеримент із житом повністю себе виправдав.
Наступним стало село Очеретувате, де на прикладі двох полів господарі показали, як мінімізувати втрати після вимерзання озимини, побороти злісні бур’яни без зайвих витрат та чому пізні посіви «ноу-тілл» іноді виграють у класики. Стратегія порятунку – соняшник замість вимерзлої пшениці. Ще з осені була закладена серйозна база: система добрив, якісне насіння, прорахована густоту та зимовий обробіток ґрунту. Проте погода внесла корективи – посіви вимерзли, залишивши лише поодинокі сходи. Керівництву ПСП «Дружба» довелося йти на тактичний крок для мінімізації збитків. «Ми знайшли спосіб, як перекрити втрату пшениці. Навіть якщо ціна соняшнику впаде, ми повністю закриваємо збитки й виходимо в плюс. Головне – не боятися пізніх посівів», – зазначив Сергій Семигреєнко.
Технологія порятунку полягала в кількаетапній «зачистці» бур’янів перед повторним посівом, а величезним плюсом стало також те, що в ґрунті залишилася мікориза від попередньої культури, підготувавши ідеальне середовище для старту соняшнику. Завдяки збереженню вологи та прогрітому ґрунту, пізній посів показав феноменальну динаміку розвитку. Якщо за раннього посіву сходи чекали до місяця, то за пізнього – соняшник «вистрілив» за тиждень.
Завершився захід поблизу мальовничого ставка в с. Середине, де й підбито підсумки засідання обласної Ради сільгосптоваровиробників. У цьому первозданному куточку нашої громади працівник господарства О. О. Двуреченський орендує водойму, активно облаштовуючи територію для відпочинку та розвитку зеленого туризму, а група компаній «Дружба» йому в цьому допомагає.
Виїзне засідання Ради сільгосптоваровиробників Полтавщини на базі ПСП «Дружба» наочно продемонструвало: сучасне українське село спроможне не просто виживати в умовах війни, кліматичних аномалій та кадрового голоду, а й динамічно розвиватися. Перехід до точного землеробства, повна синхронізація техпарку, сміливі експерименти з нішевими культурами та інтеграція штучного інтелекту в управління процесами – це вже не теорія, а дієві інструменти оптимізації витрат і підвищення рентабельності та отримання хорошого результату.
Досвід Семенівської територіальної громади доводить, що ключем до успіху сьогодні є трансформація мислення – перехід від класичного керівництва до гнучкого, інноваційного підприємництва. Водночас приклади розбудови елеваторної інфраструктури, курс на енергонезалежність та створення рекреаційних зон для зеленого туризму підтверджують високу соціальну відповідальність місцевого бізнесу. Попри всі виклики жнивної кампанії 2026 року, аграрії Полтавщини залишаються надійним економічним фундаментом держави, тримаючи свій внутрішній фронт завдяки синергії науки, технологій та любові до рідної землі.
Михайло ПОГРІБНИЙ
