Територія Семенівського району – 1,3 тис. км2., що складає приблизно 4,5% території Полтавської обл. Протяжність району з півночі на південь по лінії Матвіївка – Оболонь – Іванівка становить 32 км, а з заходу на схід по лінії Погребняки – Семенівка – Біляки 56 км. За розмірами території район посідає 8 місце серед районів області.

Знаходиться район в західній частині Полтавської області – межиріччі річок Сули та Хоролу. На півночі межує з Оржицьким та Хорольським, на сході - з Великобагачанським, на півдні – з Глобинським районами Полтавської області; на заході з Чорнобаївським районом Черкаської області. Кременчуцьке водосховище омиває територію району з південного заходу.

 

Рівнинна територія, помірний континентальний клімат з достатньою кількістю тепла та вологи, чорноземні ґрунти, річкова мережа обумовили врівноважену динаміку природних процесів.

В геоструктурному відношенні територія району знаходиться в межах південно-західної частини Дніпровсько-Донецької западини. Південно-західний борт западини (північно-східний схил Українського щита) являє собою ділянку докембрійського фундаменту і шарів осадової товщі з нахилом від 10 і до 60 біля пририфтової частини.

Місцевість району помітно підвищується з південного заходу на північний схід. Абсолютні висоти в межах району від 75 до 82 м. Найвищою точкою в районі є курган поблизу села Богданівна, абсолютна висота якого дорівнює 262м.

Рельєф слабохвилястий. Вододільне плато Сула-Хорол характеризується плоскорівнинним типом рельєфу з рідкою балочною системою. Балки не дуже глибокі, схили в них короткі і не круті.

Річка Сула протікає по західній межі району, а річка Хорол в його східній частині, і ділять територію району на два геоморфологічні райони Сульсько-Хорольський в межах якого знаходиться селище Семенівка і невеликий за площею Хорольсько-Псьольський.

У геоморфологічному відношенні територія селища розташована на третій надзаплавній терасі р. Дніпра.

У геологічній будові ділянки беруть участь палеогенові і антропогенові відклади. Палеогенова система представлена бучацькою, київською і харківською свитами.

Семенівський район знаходиться в межах Атлантико-континентальної області. Кліматичні умови її формуються під переважаючим впливом вологих повітряних мас з Атлантичного океану та Середземного моря, що переміщуються у північно-західному та західному, південно-західному потоках. Вторгнення Арктичних повітряних мас зумовлює різке зниження температури повітря (інколи до –350С), влітку посилює інтенсивність посушливих явищ і підвищення температури повітря, особливо під впливом Азорського антициклону. На весні з південного заходу та півдня надходять тропічні повітряні маси з Середземного моря.

Клімат району помірно-континентальний, середня температура повітря самого теплого місяця (липня) +20,20С, самого холодного місяця (січня) – -6,50С.

Промерзання ґрунту досягає 64 см, а в окремі роки – 100 см і більше. Нижня і верхня межа середніх температур за місяць мають широку амплітуду коливань, особливо в зимові і перші два весняні місяці, але часті відлиги приводять до танення і повного сходу снігового покрову в зимові місяці.

Гідрографічна сітка території представлена річками Сула, Хорол, Відпільна, Крива Руда І, Крива Руда ІІ та Рудка, ставками в заплаві річок, болотами.

Річка Сула. Напрямок течії південний, впадає в Кременчуцьке водосховище в районі села Горошине. Довжина річки 363 км, в межах області 171 км.

Площа водозбору річки 19600 км2. Протяжність на території району 27 км., падіння 0,07 м/км. Долина річки широка, двостороння, сильно заболочена, з великою кількістю озер. Весною заплава річки покривається шаром води 1–2 м на один – два тижні. Русло річки звивисте, шириною до 50 м. Швидкість течії 0,2–0,5 м., береги стійкі, дуже пологі, лише зрідка зустрічаються круті уступи. Глибина річки 5–7 м, на перекатах 2–3 м. Витрата води 97,3 м3/с. Середньорічна мутність води 17 г/м3 (дані посту Лубни). Природний режим річки в місці її впадіння спотворений підпором води Кременчуцького водосховища.

Річка Відпільна – старе річище Сули. Загальна протяжність 13,2 км. Ширина річища 25–30 м. Падіння річки 0,07 м/км, глибина 2–3 м. Береги низькі 0,2–0,5 м., стійкі, положисті. Заплава річки заболочена.

Річка Крива Руда І має протяжність 42 км., в тому числі в межах району 22,9 км. Русло звивисте, на всій його протяжності заболочене. Ширина його 4–6 м., глибина 0,5–1,5 м. Береги пологі та дуже пологі. В літній час русло місцями пересихає. Впадає річка в Кременчуцьке водосховище.

Річка Крива Руда ІІ протяжністю 23 км. (на території району – 6,2 км) бере свій початок з боліт біля с. Крива Руда. Русло звивисте, на всій своїй протяжності заболочене. Ширина 4-6 м., глибина 0,5-1,5 м. В літній період місцями пересихає. На території Глобинського району зливається з р. Крива Руда І та впадає в Кременчуцьке водосховище.

Річка Хорол тече з півночі на південь і впадає в р. Псьол з правого берега за 112 км. від її гирла. Довжина річки 308 км., в межах області 241 км. Площа водозбору 3870 км2. Великих приток річка не має. В неї впадає ряд малих річок, в основному з правого берегу, самі великі з них Татарина, Хомутець. Довжина річки на території району 21 км. Тут проведені меліоративні роботи по осушенню і нове русло прокладено по магістральному каналу і зарегульоване шлюзами. Ширина каналу 20 м. Природний режим річки сильно спотворений дією шлюзів.

Річка Рудка має довжину 14 км, в тому числі зарегульованих 3 ставками 7 км. Русло звивисте, на всій протяжності заболочене. Ширина 2-4 м. Береги пологі і дуже пологі. Влітку русло місцями пересихає. Річка – приток р. Хорол. Ширина заплави в межах 1,2 км., площа басейну 94 км2.

Весняна повінь проходить піками (2-3), що обумовлено нерівномірним таненням снігу. Найвищі рівні весняної повені спостерігаються в третій декаді березня і першій декаді квітня. В літньо-осінній період і зимою рівень води в річках стійкий. В літній період ця стійкість інколи порушується дощовими паводками продовжуваністю 5-15 днів, що по висоті не перевищують рівнів весняної повені. В зимовий період при відлигах спостерігаються паводки висотою 1 м і більше. Підйом рівня води весною над меженню в багатоводні роки досягає 2,5-4,5 м. В посушливі роки на р. Рудка спостерігається пересихання русла на декілька місяців.

В зимову межень інколи відбувається промерзання річки, яке продовжується від 3 до 100 днів. Під час проходження весняної повені заплави річок затоплюються. Продовжуваність цього періоду складає 140 днів, водами осінніх паводків – 75 днів.

Твердий стік наносів дуже сильно змінюється з року в рік. Найбільша мутність води спостерігається весною, найменша – зимою. Середньорічна витрата зважених наносів на річках коливається в межах 0,32–3,98 кг/с. Мутність води змінюється від 11 до 238 г/м3.

Семенівський район відноситься до Дніпровського артезіанського басейну.

Прогнозні запаси підземних вод по району 160,9 тис.м3/добу.

Рівень ґрунтових вод коливається від 0,9 до 4,2 м. Внаслідок підпору ґрунтових вод водами ставків і віддаленості природного дренажу ґрунтового потоку, більша частина території селища підтоплюється. Максимальне положення рівня ґрунтових вод спостерігається в березні.

Ґрунтові води мають агресивні і просадочні властивості.

Загальна протяжність струмків в районі 7,6 км, в т. ч. зарегульованих ставками 2,2 км. Струмки протікають по балках, що зайняті природними кормовими угіддями.

На даний час в районі нараховується 47 ставків площею більше 0,5 га кожний і озер – стариць площею 1,0 га.

Загальна площа водного дзеркала їх складає 500 га. Більша частина ставків створена в балках, менша в долинах річок. По площі водного дзеркала найбільша водойма Біляківське водосховище (298 га), яке знаходиться в околиці с.Біляки.

Великі ставки створені біля сіл Заїчинці (24 га), Брусове (30,4 га), Пузирі (29,9 га). Більшість ставків знаходиться в незадовільному стані, заросли болотною рослинністю, замулені і потребують розчистки і ремонту греблі та скидових колодязів.

Озера знаходиться в заплаві р. Сула і їх режим тісно пов’язаний з режимом річки. В посушливі роки озера сильно міліють, деякі зовсім висихають.

Втрата прісної води в природних водоймах проходить в результаті заростання і замулення їх, що приводить до заболочення водойм і скорочення площі водного дзеркала.

Основними причинами замулення ставків є поступання в них продуктів водної ерозії з площі водозбору (стік наносів), руйнування берегів, відкладання в ставках рослинних залишків, відкладання речовин, що попадають у водойму з побутовими та промисловими стоками.

Інтенсивність замулення залежить від багатьох факторів, основними з яких є похили водозбірних площ, розчленованість яружно-балковою сіткою, ґрунтові умови, характер рослинності, характер сільськогосподарського використання території та інше.

Промисловий та побутовий стік, який набирає останнім часом все більшого значення, не тільки прискорює процеси замулення, але і в значній мірі впливає на хід хімічних, біологічних процесів і якість води. Великої шкоди живому світові водойм наносить попадання в них ядохімікатів, що застосовуються для боротьби з шкідниками і хворобами рослин.

Переважає лучно-степова рослинність. Лісова рослинність подана лісовими насадженнями по ярам, балкам, полезахисними смугами. Основною деревною породою є дуб, липа, береза, клен, дика груша. Степова рослинність представлена сухостійкими різнотравно-злаковими і полинно-різнотравно-злаковими асоціаціями. На вологих ділянках - вологолюбиві злакові, бобові, осокові.

Семенівський район знаходиться у межах лісостепової зоогеографічної провінції і характеризується значною внутрітериторіальною диференціацією. Типовою для району є лісостепова фауна, яка на півдні території є перехідною до степової. Водяться: тритон гребінчастий, карась, щука, лящ, сом, чехонь, лісовий полоз, степова гадюка, крапчастий суслик, сіра куріпка, яструб, лисиця, степовий жайворонок, тхір, куниця, дикий кабан, кажан двокольоровий, вихухоль, козуля.

Територія степової провінції вирізняється представниками степової фауни: жаба зелена, ропуха зелена, степова гадюка, орел, земляний заяць, малий ховрах, пацюк, хом’ячок.

 

Мисливське господарство району має всеукраїнське значення, особливо поширення водоплаваючих: качка сіра, чирок, гуска і т.п. Це обумовлюється тим, що велика кількість болотно-очеретяних угідь є місцем розмноження водоплаваючих. Особливо унікальними у цьому відношенні є заказники «Солоне» та «Гракове».

Недостатньо прав для коментування :(
Будь ласка, зареєструйтеся на сайті!

Коментарі  

# Svyatoslav 24.07.2014, 20:15
тестирование комментариев
http://semenivka.com.ua/наш-край/4-природні-умови-на-території-семенівського-району

Рейтинг користувача: 5 / 5

Активна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зірка