Це особлива дата для кожного покоління, а особливо нині, коли ми знов боремось за звільнення рідної землі від окупантів.
І тепер кожен в Україні гостро розуміє велич і гіркоту тієї події, що відбулася в далекому 1944-му році. Велич, бо нарешті жоден ворог не ступав по українському краю, а гіркоту, бо мільйони сердець оплакували полеглих, що свої життя поклали за цю перемогу для всього народу.
У жодному разі ми не можемо й не повинні забувати ні ту криваву війну, ні фашистську навалу, не маємо права применшити хоч на крихту пам’ять про подвиг кожного з героїв-визволителів, тих, що полягли у боях, і тих, хто вижив і відбудував країну після завершення війни. Кожному з живих ветеранів – низький уклін! Кожному з похованих і оплаканих бійців – вічна світла пам’ять!
Ми неодмінно маємо навчити власних дітей, що отчу землю потрібно боронити! Захищати й плекати! Мир настане тоді, коли наша держава буде сильною й заможною, розмаїтою культурно, але єдиною в ідеї розбудови й процвітання кожної громади, кожного міста, селища й села! Україна для кожного з нас понад усе! Ми виборемо її суверенність знову – з вірою, надією й любов’ю до рідного краю!
З повагою Костянтин ІЩЕЙКІН,
народний депутат України
