2 лютого відбулося спільне засідання комісій з ТЕБ та НС і надзвичайної протиепізоотичної комісії, яке проводив голова райдержадміністрації Віктор Федоренко. Розглядалися актуальні та важливі питання: про заходи із запобігання поширенню АЧС та сказу; попередження повеней та підтоплень. Відомо, що на Полтавщині, як і в Україні, свиней продовжує "косити" африканська чума. Минулого року в регіоні зареєстрували п'ять випадків: у Пирятинському, Гребінківському, Кременчуцькому та Глобинському районах, а цього року – у Хорольському. Занесення збудника відбулося через безконтрольне переміщення тварин, безвідповідальність власників та нехтування вимогами ветеринарного законодавства.

У Хорольському районі вірус виявили у дикого кабана. Це міграційна тварина, тож може розповсюджувати вірус по всій території області. У районі встановлена 3-х кілометрова  зона захисту в урочищі поблизу с. Єньки Хорольського району та зону нагляду в радіусі 20 км. Село Єньки, де стався інцидент, перекрито. При в'їзді в зону захисту встановлені охоронні ветеринарно-поліцейські пости, знаки на об’їзд карантинної зони, повідомляють рятувальники.

Частина Семенівського району потрапила у зону нагляду. Олексій Вендін, начальник управління ветмедицини ознайомив присутніх із вимогами, які необхідно виконувати у разі виявлення хвороби та встановлення карантину. При виявленні у господарстві африканської чуми свиней на нього накладається суворий карантин, а все свинопоголів’я знищується. Трупи тварин, гній та залишки корму, а також малоцінні предмети догляду спалюються, рештки змішуються з вапном і закопуються. Приміщення та територію, де була виявлена хвороба, дезінфікують гарячим 3-відсотковим розчином їдкого натрію, який добре діє проти вірусу африканської чуми, чи 2-відсотковим розчином формальдегіду. На відстані 10 км карантинного господарства – перша неблагополучна зона – всі свині підлягають забою із подальшою переробкою м’яса. Карантин із господарства знімають через 30 днів після забою всіх свиней. Завезення нового поголів’я дозволяється не раніше, ніж через рік після зняття карантину. Таким чином, можливе занесення африканської чуми свиней пов’язане з великими втратами. Тож потрібно докласти максимум зусиль, щоб попередити її появу, аніж потім ліквідовувати наслідки власної недбалості.

Управлінням ветеринарної медицини здійснюється відповідна робота по недопущенню занесення та виникнення захворювання: постійно проводиться моніторинг захворюваності та загибелі свиней в господарствах, та в індивідуальному секторі, здійснюється контроль при надходженні м’яса та проведення його ветеринарно-санітарної експертизи державними лабораторіями ВСЕ на ринку, ветеринарною лікарнею здійснюється постійний контроль за клінічним станом свинопоголів’я приватного сектору, подвірним забоєм тварин з видачею ветеринарної довідки та проводиться відповідна роз’яснювальна робота щодо «закритого» режиму утримання свиней в особистих господарствах. Втім, є ряд факторів, які можуть призвести до занесення збудника АЧС:

• 1. Можливе несанкціоноване (безконтрольне) завезення із карантинних і загрозливих по захворюванню на африканську чуму свиней територій живих свиней, м‘яса свинини та продуктів з нього, кормів, продуктів рослинництва та інших вантажів.
• 2. Несвоєчасному виявленню випадків захворювання може сприяти ігнорування населенням, що утримує домашніх с/г тварин, співпраці із держветустановами в разі загибелі тварин. В окремих випадках такі дані не повідомляються, а труп загинувшої тварини вивозиться без встановлення патологоанатомічного діагнозу, несанкціоновано до звалищ (ярів) чи худобомогильника. Особливу небезпеку щодо розповсюдження збудника хвороби становить торгівля сирим м‘ясом та тваринною сировиною невідомого походження (без наявності супровідних ветеринарних документів, ветеринарного клеймування), готовими харчовими продуктами із м‘яса свинини, а також живими тваринами у невстановлених місцях (стихійна торгівля).

Враховуючи неблагополучну епізоотичну ситуацію по африканській чумі свиней в Україні та безпосередньо в Полтавській області, загрозу занесення захворювання  надзвичайна протиепізоотична комісія вирішила посилити державний ветеринарно-санітарний контроль на ринку та при проведенні ветеринарно-санітарної експертизи м'яса свинини та провести із заготовачами та реалізаторами м'яса роз'яснювальну роботу щодо профілактики та недопущення занесення захворювання на африканську чуму.

Надзвичайно важливо, щоб інформацію про африканську чуму свиней і дії при виявленні хворих тварин або зараженого м’яса отримало якомога більше жителів району. Не менш важливим є донесення до громадян інформації про небезпеку в даній ситуації стихійних ринків.

Ситуація із сказом є не менш напруженою

У 2016 році зафіксовано вже 1 випадок, який підтвердився  і 1 підозра. Одним з найголовніших заходів профілактики сказу є імунізація тварин. Парентеральна імунізація (вакцинація) домашніх тварин включає  обов’язкову імунізацію  всього поголів’я собак на всій території країни; котів – в зонах стійкого неблагополуччя; сільськогосподарських тварин – при спалахах захворювання. В державних установах ветеринарної медицини щеплення тварин проти сказу безкоштовне. Головним носієм вірусу залишається червона лисиця. Однією з важливих   причин зростання кількості неблагополучних щодо сказу пунктів є стабільне збільшення чисельності лисиці, що сталося завдяки активній адаптації цього виду до змін природного середовища. Нині лисиця є найбільш масовим видом хижаків України – приблизно 70% від загальної кількості хижаків. Основою ефективного проведення заходів профілактики та боротьби зі сказом є:

• комплексне здійснення заходів по боротьбі зі сказом органами державної ветеринарної медицини, охорони здоров’я, виконавчої влади, внутрішніх справ, житлово-комунального, лісового, мисливського господарств під керівництвом органів державної влади на місцях;
• аналіз епізоотичноі та епідемічної ситуації та своєчасна діагностика;
• робота зі зменшення чисельності безпритульних тварин;
• забезпечення стовідсоткового охоплення профілактичними щепленнями проти сказу собак і котів;
• контроль за виконанням правил утримання домашніх тварин;
• кваліфікована і своєчасна антирабічні допомога потерпілим від укусів тваринами;
• широка ветеринарно-санітарна освітня робота серед населення з профілактики сказу через засоби масової інформації;
• проведення планових сезонних заходів по врегулюванню чисельності диких м’ясоїдних (лисиць, єнотовидних собак).

Щодо загрози підтоплень

Проблема може цілком реально постати перед нами, враховуючи сніжний січень. Тому вирішено звернутись до відповідних служб та органів місцевого самоврядування щодо проведення заходів: терміново слід провести очистку дренажних каналів для стоку грунтових вод поблизу будинків, особливо приватного сектору. Провести очистку снігу та льоду на прибудинкових територіях, особливо на об’єктах, де відсутня гідроізоляція. Жителям потрібно не полінуватися, а перевірити стан підвальних приміщень будівель і горищ тощо.

semenivka.adm-pl.gov.ua

Недостатньо прав для коментування :(
Будь ласка, зареєструйтеся на сайті!