b_385_225_16777215_00_images_news_2018_pasika_29082018.jpg

Спілкування бджолярів різних районів є ефективною формою підвищення рівня професійних знань. Такі зустрічі дають можливість перейняти досвід від колег, поділитися власними вміннями та отримати корисні поради фахівців із сусідніх районів.

29 серпня відбулася зустріч завідувача репродуктивної пасіки ПСП «Дружба» Юрія Суботи із завідуючим племінного бджолорозплідника Леонідом Єгошиним.

Пасіка Леоніда Єгошина знаходиться в Сумській області, Охтирський район, село Куземин, у мальовничому місці, де розмаїття дерев і трав вражає. Перше, що впадає в очі, коли заходиш на розташовану в затінку плодових дерев пасіку, це охайно розміщені нуклеуси.

Пасіка складається з трьох частин: перша основна частина – селекційна на платформах, вона далеко не кочує – максимум на 6,5 км від садиби, у кожному корпусі знаходиться будівельна рамка (за порадою Суботи Юрія, чим більше трутня, тим легше буде у роботі). Два інші точки кочують у радіусі 3 км. Репродуктивна пасіка складається з 23 сімей-виховательок, до них прикріплено три сім’ї-помічниці, з них 4 інкубатора. Прививка личинок ведеться 2 рази на тиждень із циклом 3-4 дні. Кожного разу на прививку дається до 25 маточників.

Леонід Єгошин розповів про свою методику роботи: на його пасіці працює разом із ним 5 чоловік, і кожен із них відповідає за свою ділянку роботи. Робочий день розписаний погодинно.

На думку Леоніда Єгошина, вести селекцію найкраще таким чином: коли сім’я виходить із зими, подивитись на кількість вулочок, бажано, щоб весною сім’я займала не менше 5 вулочок, якщо сім’я слабка і займає меншу кількість вулочок, то її треба підсилювати, якщо кількість більша, не варто нічого робити. Весняний розвиток записується наступним чином: робиться аналіз по корпусах(скільки вощини, решіток, коли дали суш), а потім ведеться облік меду, скільки і коли відкачали, звертається увага на ранній мед і на пізній, а потім робляться висновки по силі сім’ї. Головне також те, що сім’ю треба випробовувати 2 роки, саме на другому році сім’я може повністю себе проявити.

На даній зустрічі Юрій Володимирович також ділився власним досвідом. Цього року він подорожував Європою, опорними пасічними пунктами, відвідав Сербію, Словенію, Австрію.

За словами Ю. В. Суботи, у найкращих опорних пасічних пунктах у Сербії у селекції задіяно 80 сімей і вона відбувається наступним чином: вимірюється ранній медозбір по акації, який зважується тричі, три дні підряд, другий показник, який береться до уваги, – це метод боротьби з кліщем, при боротьбі з цим шкідником використовується діюча речовина кумафоз, перевіряють, якщо кліща випало 59, – нормально, якщо 1000, то відбувається вибраковка. Це найголовніші два показники, які перевіряють протягом двох років.

У Словенії приблизно те саме: береться до уваги медопродуктивність і санітарно-гігієнічна поведінка бджіл. Цікаво те, що пасіки в основному високогірні і бджолярі носять вулики на плечах.

В Австрії знаходиться 5 опорних пасічних пунктів, на одному з яких професор повідомив, що процес виведення маток зупиняється у кінці червня, так як бджола припиняє давати взяток, медопродуктивність не є показником, головним показником є розміщення корму, який не повинен відірватися від розплоду.

У результаті спілкування дійшли до одностайної думки, що саме в Україні бджільництво є найкраще розвинутим.

Координаційний центр «Меди Межиріччя»

Недостатньо прав для коментування :(
Будь ласка, зареєструйтеся на сайті!

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка