Мені бабуся розповідала, що її дід Павло Гнатович Черевко брав участь у другій світовій війні... Він воював на Білоруському фронті. З війни прийшов інвалідом І групи з відірваною ногою. Коли тікав від куль фашистів упав на бомбу. Йому залишилось проповзти ще трішки, але він не встиг. Бог його зберіг і він обійшовся тільки відірваною ногою його відразу ж відправили в госпіталь. Батьків моєї бабусі Петра Павловича Черевка та Катерину Нестерівну (Яценко) Черевко фашисти відправили в німецький концтабір, де вони познайомилися, а згодом одружилися. Вони були молоді, коли потрапили туди. Працювали Петро й Катерина на воєнному заводі, виготовляли зброю на танки. Ще один мій дідусь Олександр Данилович Кисляк теж попав під бомбу, та, на жаль, він не вижив.
