b_385_225_16777215_00_images_news_2016_semenivschyna_shkola_45_02_01.jpg

Щороку школа поповнювалася молодими кадрами, які, набираючись досвіду у старших колег, домагалися хороших результатів у навчанні і вихованні школярів. Це М. М. Шудря, А. В. Петріченко, Т. М. Байбара, Л. П. Даценко, Н. В. Сушко, Н. С. Погребняк, А. В. Погребняк, З. В. Заложчик, В. І. Махно, І. І. Лопата, Н. Г. Каторова, Л. В. Книш та В. Є. Книш, який зарекомендував себе таланови­тим педагогом із невичерпною енергією і фантазією, умінням знайти часом нелегкий шлях до дитячого серця – він швидко завоював любов і повагу учнів, які вважали його не тільки вчителем, а й своїм другом. Я вдячна йому за тісну співпрацю у навчально-виховній роботі. Щось не вдавалося у Валерія Євгеновича – я допомагала, щось не виходило в мене – Валерій Євгенович підставляв плече.

Така єдність у спільній роботі була у нас і з В. І. Махно, З. В. Заложчик, О. І. Артюшенко. Повернулися в рідну школу і її випускники. Серед них В. П. Голодний, В. М. Голодна, Н. В. Джадан, Н. В. Стеценко та Л. М. Вітер, яка кілька років тому очолила педагогічний колектив своєї школи, а також Н. В. Яненко, чия участь у громадському житті школи запам’яталася всім, вона була і головою ради дружини, і секретарем комсомольської організації, незамінимою учасницею усіх привітань. Такою ж активісткою була в школі і Л. М. Власюк. Не було такої ділянки роботи, де б не брала активної участі Лариса, вона була відмінницею навчання, закінчила школу із золотою медаллю. До рідної школи трохи пізніше прибули В. М. Зінченко, Л. В. Гриценко, В. В. Коваленко та інші. Усі вони заслуговують великої шани і вдячності за їхню чесну, самовіддану і творчу працю. Високі критерії учительської праці і відповідальності були визначені талановитими керівниками школи М. М. Хорунжим та М. М. Борисенком, які завжди підтримували творчого і самовідданого вчителя, поважали його, об’єктивно оцінюва­ли і стимулювали учительську працю.

b_385_225_16777215_00_images_news_2016_semenivschyna_shkola_45_02_02.jpgОднією з важливих ділянок робо­ти школи у 70-80-і роки було військо­во-патріотичне виховання, яке тісно перепліталося з фізичною підготовкою учнів, розвитком туризму тощо. Допізна світилися вікна у спортзалі. Туди щодня поспішали юні спортсмени, де на них чекали улюблені вчителі, яких вони з великою шаною і любов’ю називали просто Дмитрович, Федорович і Русланка. Це дякуючи їхній систематичній і нелегкій роботі, школа займала призові місця не лише в районі та області, а й у республіці. Так, чемпіонами України з кульової стрільби стали М. Трембач та Г. Масляний. «Били» тоді Комсомольськ, Кременчук і Полтаву. В О. Ф. Романенка був улюблений вислів «А ми із Семенівки», який дружно повторювали учасники змагань. І в цих словах звучала гордість і за школу, і за Семенівку. О. Ф. Романенко був не просто вчителем, він оточував дітей батьківською увагою і турботою. Недарма на одному з випус­кних вечорів учні присвятили йому пісню «Комбат-батяня», по-своєму змінивши її зміст: «Спасибо, батяня, спасибо, майор, а вы, пацаны, всё вперёд». З його легкої руки багато випускників вступили до різних військових училищ, найбільше до Донецького. У школі жартома говорили, що пора вже перейменувати його в Семенівське.

Героїчну професію офіцера обрали С. Мовчан, М. Корецький, М. Шкурпіт, В. Хижняк, А. Кришталь, В. Кришталь, В. Ятло, Р. Кіяшко, С. Зарубенко, А. Артюшенко, В. Приходько, О. Приходько, П. Шаповал, І. Кандул, В. Каспір, І. Лавріненко, С. Савинський, С. Кузуб, В. Молдавець, С. Шестопал, Л. Шестопал, В. Парнюк, а також нині покійні (світла їм пам’ять)В. Мазанько (на фото 1, пра­пороносець), В. Татаренко, С. Голик, М. Рощин, В. Черненко, Г. Скребець та С. Семенченко, який пішов добровольцем в Афганістан і загинув як герой. Його подвиг пов­торив у наш час В. Шульга, який загинув у зоні АТО.

Школою гартування юних була військово-спортивна гра «Зірниця-77». На подвір’ї школи вишикувались юноармійські загони «Зоркий» (командир Ю. Черевик) та «Смелый» (командир В. Парнюк). У кожного своя саморобна зброя, у декого дерев’яні автомати. О. Ф. Романенко здає рапорт військовому комісару про готовність до проведення гри. У двобої зійшлися вищезгадані загони. Перемогу здобув загін «Зоркий». Хороші результати тоді показали В. Голодний, С. Коноваленко, О. Лисенко, О. Неминуща, Р. Славутін.

b_385_225_16777215_00_images_news_2016_semenivschyna_shkola_45_02_03.jpgВелику роботу по військово-патріотичному ви­хованню проводив клуб «Патріот Батьківщини», який очолювали М. Прокопенко, С. Іващенко, А. Кусяка. Участь у роботі клубу сприяла підготовці юнаків до служби в армії та навчанню у військових училищах. Наприклад, в одному із його занять взяли участь 240 юнаків і дівчат. В особистому заліку кращих результатів досягли В. Крутько (10-А клас) та О. Дондоха (10-В). В обласних змаганнях допризовників взяли участь М. Вернигора, О. Янко, В. Кришталь. Команда виборола V місце серед 34 команд області. А в зональних змаганнях із кульової стрільби відзначилися О. Винник, А. Прохоренко та Л. Савинська. Про успіхи нашої команди часто друкувала районна газета. Ось, наприклад, в одній із статей суддя І категорії з кульової стрільби Р. Петров (м. Лубни) зазначив, що команда нашої школи набрала 1880 очок, а В. Кришталь вибив 100 очок із 100 можливих, по 99 очок із 100 набрали О. Янко, С. Науменко. Не відставали і дівчата А. Шара та Н. Корж, набравши по 99 очок із 100. Недаремно стаття називалася «Молодці, стрільці!». Учасники змагань були нагороджені грамотами обласного відділу освіти. За досягненні успіхи у військово-спортивній роботі наша школа у 1978 році була нагороджена дрібнокаліберною гвинтівкою, що дало змогу готувати стрільців високого розряду. На обласних фінальних змаганнях на честь Радянської Армії В. Кришталь був визнаний кращим стрільцем області 1978 року. Тільки на 2-3 очка відстали О. Янко, А. Прохоренко, С. Науменко, Н. Корж та М. Рощин, якому була вручена грамота як кращому серед юнаків області зі стройової підготовки. Ці вміння знадобились йому, коли він навчався у військовому училищі.

b_385_225_16777215_00_images_news_2016_semenivschyna_shkola_45_02_04.jpgДля того, щоб виховувати захисників Батьківщини, потрібна була належна матеріально-технічна база. По-перше, було обладнано військовий кабінет, при створенні якого бралися кращі зразки не лише в області, а й республіці. Вдалося ще тоді придбати хорошу спортивну зброю, було обладнано тир самими старшокласниками, крім цього, клас цивільної оборони, майданчик стройової підготов­ки та гранатометання. У створенні матеріальної бази для військово-патріотичної роботи у школі та у досягненні високих результатів велика заслуга О. Ф. Романенка. У ювілейний рік уведення в школах курсу військової підготовки наша школа стала чемпіоном області і призером України з кульової стрільби. «Щоб стати захисником Вітчизни, треба мати знання, вміння і навички у різних сферах», – про це неодноразово говорив Олександр Федорович своїм вихованцям. Тричі Герой Радянського Союзу І. Кожедуб говорив у свій час, що одного бажання стати героєм достатньо тільки на коротку мить, а не на довгу вперту боротьбу. А боротьба – це труд. Про це нагадував О. Ф. Романенко учням, які прагнули до успіху, до перемог, і вони їх досягали. Хочу ще назвати шкільних прапороносців, які обрали інший життєвий шлях і професії: Ю. Іващенко, В. Юрченко, С. Семенченко (на фото 2), В. І. Молдавець, М. Молдавець, А. Кусяка, Г. Гаврись, В. Мовчан, С. Сень, І. Сень та інші. Святиню школи – її прапор – доручали найдисциплінованішим, найсумліннішим учням. Ось тому й довірили М. Шкурпіту (на фото 3), який був і шкільним прапороносцем, Бойовий Прапор військової частини. Скромний, доброзичливий, він не забував своїх учителів і намагався хоч якось допомогти їм у складних життєвих обставинах. Цими якостями був наділений і колишній шкільний прапороносець М. Корецький (на фото 4). Ще навчаючись у школі, Микола був у складі делегації Полтавської області, куди входили Герої війни і праці, молодь і яка була удостоєна великої честі сфотографуватися біля Прапора Перемоги у Москві.

Дорогі прапороносці! Школа гордиться вами. Ви з честю пронесли через роки у своєму серці це горде звання.

Ніна Іванівна ЯНЧА,
заступник директора з виховної роботи 70-80-х – початку 90-х років

Недостаточно прав для комментирования:( Пожалуйста зарегистрируйтесь на сайте!

Комментарии  

# pravda 05.05.2016 18:17
БАТЬКИ І УЧНІ дякують Ніні Іванівні за те ,що вона зберегла історію першої школи .Дуже цікаво читати про себе і своїх друзів.Дякуємо!
# вічіслав 06.05.2016 20:55
святкуйте ! святкуйте хоч і до 45 років другої школи 8)
# Рибак 07.05.2016 09:36
Ти живий ще, дебіляка? Якщо в тебе немає світлих спогадів про школу, ти дегенерат!
# pravda 07.05.2016 08:51
Вічіслав,не знаю,в якій школі ти вчився І чи взагалі вчився.Ти не поважаєш нікого і нічого.Ти не хочеш знати історію,ти не вмієш аналізувати події.Мені тебе шкода.
# Robin Hood 07.05.2016 10:47
Хлопці, давайте будем толерантнішими один до одного і не будем ображати співрозмовників,не перетворюйте сайт у верховну раду :D :D :lol: :lol: :lol:
# Рибак 07.05.2016 12:00
Так воно другої мови не розуміє, найду - писяру натовчу!
# Кнопка 08.05.2016 12:38
До чого тут та друга школа? Ти хоч сам читаєш, що пишеш?

Рейтинг:  0 / 5

Звезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активна