b_385_225_16777215_00_images_news_2016_semenivschyna_shkola_45_06_01.jpg

Героїчним подіям війни було присвячено багато живих картин. Крім названих у попередніх номерах газет, яскравою сторінкою минулого були, наприклад, такі: 1. «Легендарний Севастополь». Героїчну битву зуміли правдиво відобразити Є. Шарий, С. Семенченко, О. Пархоменко, В. Звірко (9-Б), Г. Микитченко, Ю. Гладун, В. Криворучко, В. Манько, М. Рощин (9-Д) (на фото №1: Є. Шарий, С. Семенченко та О. Пархоменко). У роки війни країну охопив масовий партизанський рух. Це партизанські з’єднання та загони, підпільні організації тощо. Легендарна постать командира партизанського з’єднання С. А. Ковпака. Героїчні подвиги партизан знайшли своє відображення в книзі «Від Путивля до Карпат».

2. «Гуляє Ковпак, гуляє батько степами, лісами», – так вирішили назвати свою інсценівку учні 8-Б класу, взявши ініціативу по підготовці живої картини у свої руки. Про героїчного партизана вони добре знали, незважаючи на те, що це був лише 8 клас. Узагалі, я хочу сказати, що це був дуже активний і особливо дружний випуск. І через роки вони лишились такими ж ентузіастами, зуміли пронести почуття дружби, колективізму і шанобливої поваги до вчителя, до школи.

b_385_225_16777215_00_images_news_2016_semenivschyna_shkola_45_06_02.jpgІ так, хлопці самі розподілили ролі. Вирішили, що на «Ковпака» найбільше підходив Сашко Прохоренко. А от роль бойового друга і побратима Ковпака «Руднєва» дісталася Тарасові Вершиніну. Для солідності йому причепили вуса. Валя Ведмеденко була медсестрою. «Штат» поповнили Ніною Матюшенко з 9-А, яка була зв’язківцем. За гармоніста був Юра Дубовик, причому, за справжнього, бо він навчався в музичній школі і вмів грати на гармошці. А вже Толя Таран, Саша Костенко та Юра Лопата виконували роль партизанів, а для цього вишукали відповідний одяг. Славко Костенко навіть у дідуся якийсь реквізит позичив, а дерев’яний автомат спеціально витесав батько (на фото №2 О. Прохоренко, Т. Верменич, А. Таран, В. Костенко, Ю. Лопата, В. Ведмиденко, Н. Матюшенко).

3. «Прощання слов’янки»: «В то утро простился с тобою твой муж, или брат, или сын. И ты со своею бедою, и ты со своею страною осталась один на один» (інсценували О. Дорошенко (10-А), П. Стовбун (3-В), Р. Ромашко (1-й кл.), Женя Книш із дитсадка).

4. «Ты вынесла меня из боя»: «С восторгом нас, девчонок, не встречали, нас гнал домой усталый военком. То было в 41-м, а медали и прочие регалии потом» (у різні роки ролі виконували К. Чорний та В. Чернявська (10-А), Ю. Черевик, Н. Дика (8-А)).

5. «Прощай, товариш – друг і брат» (С. Онищенко (9-Б)).

6. «Уходили в поход партизаны, уходили в поход на врага..!» (Н. Вовк, Л. Неминуща, Л. Шум, Т. Ярошенко, Л. Павленко, Н. Цюра, М. Вернигора, Л. Руденко (9-В).

7. «Ложились под танки со связками гранат» (С. Олексашенко (10-Г), М. Супряга, В. Даценко, С. Паталах (10-В)).

8. «Клятва» (В. Андріюк, М. Шапуренко (10-А).

9. «У бій – священний бій» (Ю. Черевик, О. Кацун, Ю. Бербига, В. Ков’ях, А. Духно (10-А), М. Крицький, Є Шарий (10-Б), Г. Масляний (10-Д), П. Бартош, М. Синенко, В. Крицька, В. Дем’яненко (8-А), І. Пугач, С. Блоха, С. Бойко (8-В).

10. «Отстоим Москву» (М. Вербицький (9-А)).

11. «Захисникам Сталінграда» (Г. А. Дяченко (учитель англійської мови)). Недаром із Сталінградом порівнюють Донецький аеропорт. Саме в цю сумну річницю схилимо голови перед мужніми кіборгами, які тримали оборону 242 дні.

b_385_225_16777215_00_images_news_2016_semenivschyna_shkola_45_06_03.jpg12. «Ехал я из Берлина по дорожке прямой, на попутных машинах ехал с фронта домой» (Н. Корж, В. Михайлюта, Н. Цилюрик, Т. Зайцева, В. Лисенко, І. Повод, О. Трембач, С. Руденко (10-В), С. Гаркуша, О. Ткаченко, В. Окань, Л. Милашевич (10-Г), О. Кузуб, М. Божко, М. Куценко, П. Сербин (9-Г), М. Гаркуша, Є Шаповал, Н. Калініченко, Т. Клименко, Н. Зима (10-Д), І. Хижняк, Л. Мусієнко (10-В), Л. Гайдук, Н. Євтушенко (10-Г), Т. Підгорна (9-Д), Ю. Олексашенко, В. Борисенко, В. Кришталь (10-А) (на фото №3 зліва – направо 1-й ряд: С. Мартус, Ю. Чайка, В. Богдан, Н. Іщенко, Н. Дубовик, Л. Подковирова; 2-й ряд: Л. Горбенко, Б. Бондарєв, П. Шаповал; 3-й ряд: Ю. Кузуб, М. Косицин).

13. «Салют, Перемога!» (М. Прокопенко, М. Домненко (10-Б), А. Духно, О. Пархоменко (8-Б)).

b_385_225_16777215_00_images_news_2016_semenivschyna_shkola_45_06_04.jpg14. «Переможна весна 45-го». «Я помню придорожный столб и указатель: 1035 км до Берлина» (а поверху розмашисто вуглиною написано: «Ничерта, дойдём» (дуже красива дівчина О. Винник (8-10А) три роки була у ролі регулювальниці, а також В. Мазанько (8-В), Н. Киба (10-Г) – трохи пізніше) (на фото №4 О. Винник).

15. «Миру – мир!» (В. Борисенко (7-А). 16. «Воїну визволителю» (В. Кулик та Л. Мазанько (дитсадок)).

16. «Перемога, мир, весна». Колону очолює красива, білява дівчина В. Корж. Довгий шлейф за нею несуть дівчата в національних костюмах. Це Л. Петухова, Л. Мазанько (3-Б), І. Токар (3-А). Колону доповнюють дівчатка 5-Б класу. На них білі сукні в різноманітний яскравий горох, типу сонця, у руках букети квітів. Це Л. Зеленська, Т. Лагуновська, Л. Курносенко, А. Артеменко, Л. Петренко, Т. Сінельник, Н. Поставна, Н. Яненко, А. Киричок, С. Васюткіна, В. Стародуб. Сукні усім своїм дівчаткам із 5-Б класу пошила, на жаль, нині покійна, Таїса Федорівна Петренко – їхній класний керівник.

У школі була установлена протягом десятиліть традиція. Уся робота детально планувалася і обов’язково підводилися підсумки зробленого, у тому числі оголошувалися подяки наказами директора школи, висвітлювались на стендах, по шкільному радіомовленню тощо. На це заслуговували переможці олімпіад, шкільних змагань, учасники трудових справ, художньої самодіяльності тощо. Також, згідно із наказом директора школи, виносилися подяки і учасникам живих картин. Серед прізвищ старшокласників знаходимо і Женя Книш та Лара Мазанько з дитсадка. Тоді були тісні зв’язки школи з дитсадком, бо велика увага зверталася на наступність у навчанні та вихованні. На багатьох стендах знаходимо: «Комітет комсомолу дякує», «Рада дружини дякує». Ураховувалися, на перший погляд, ніби дрібниці. Наприклад, подяка хлопцям-старшокласникам за погрузку металолому (а це нелегка справа) як у наказі директора школи, так і в рішенні комітету комсомолу, який одного разу вирішив винести подяку дівчатам-старшокласницям за військову форму. Хоч їх було в колоні осіб 50, комітет комсомолу вирішив відзначити учениць 9-х класів, а саме: В. Дон, В. Вінніченко, Н. Чередник, О. Пусь, А. Скрибець (9-А), Л. Гаркуша, Н. Михайлик, Л. Дебела, А. Близнюк, Л. Бабенко, В. Литовченко, Н. Лут, Н. Оробець, С. Шкарупа, В. Кулик, В. Даценко (9-Г), Г. Пилипенко, Н. Корж, Л. Підгорна (9-Д).

Багато учасників живих картин стали у дорослому житті доблесними офіцерами, інші добросовісно несли строкову службу в Армії. Дуже приємно було, коли надходили листи-подяки із військових частин, морських підрозділів та військових училищ. Ось стаття в районній газеті (70-і р.). У ній розповідь про випускника нашої школи Костянтина Чорного, який був активним учасником в усіх сферах шкільного життя, не раз його прізвище згадувалося в назвах живих картин. За період служби в Армії Кості було оголошено 8 подяк від командування. Він, як і в школі, спортсмен-розрядник. За добросовісне виконання священного обов’язку був нагороджений знаком «Отличник Советской Армии». Таким же активістом у школі був і Валерій Неспрядько (світла йому пам’ять). Знову ж таки в газеті тих років була надрукована стаття «Тільки п’ятірки», це копія свідоцтва Валерія, коли він служив у Військово-Морському флоті. А ці п’ятірки були свідченням того, що Валерій добре оволодів військовою професією. Це була світла, добра людина. Він був патріотом школи, з великою повагою і вдячністю ставився до вчителів, часто приїздив на зустрічі. Його мама Ніна Миколаївна гордилася і гордиться своїм сином, як і школа своїм випускником. Це тяжка втрата для матері. Подяки надходили і на адресу інших випускників: Володимира Мазанька (світла йому пам’ять), Миколи Шкурпіта та інших. Гордилися батьки, гордилася школа, а особливо Олександр Федорович Романенко (теж нині покійний), бо це в першу чергу була його заслуга, хоч він був дуже скромною людиною і вважав, що це результати військово-патріотичного виховання, якому, як уже і раніше згадувалось, у школі надавалося величезного значення. Ось в одному з нака­зів директора є такий запис: «Створити раду школи з питань військово-патріотичного виховання учнів».

Колись у школі активно діяли тимурівські команди, що залюбки надавали допомогу ветеранам війни і праці. Наберусь сміливості сказати, що ця робота зараз просто занедбана. Раніше було значно важче проводити пошукову роботу, бо треба було ходити в домівки до ветеранів, писати листи не лише в Україні, а й за її межами. Пошуковою роботою займалася вся школа, особливо про наших земляків – ветеранів війни. У школі був обладнаний зал Бойової слави, де і поміщалися художньо оформлені спогади, які потім використовувалися на виховних годинах.

Незабутніми були і зустрічі з ветеранами. Закарбувався у пам’ять такий випадок. В одному із 6-х класів готуються до зустрічі. У вестибюлі біля вікна нетерпляче чекає свого дідуся Серьожа Пучков. Помітно нервує. І ось браво крокує до школи бойовий офіцер, старший лейтенант Олексій Іванович Пучков, з бойовими нагородами на грудях. Звичайно, він був гордістю для своїх дітей, онуків.

Цю роботу необхідно продовжити. Обов’язково запрошувати на зустрічі учасників АТО, воїнів Афганістану, учасників Чорнобиля, бо то був теж тяжкий фронт. Зараз безліч благодатного матеріалу для цього, який ми бачимо з екранів телевізора, в Інтернеті тощо. Варто тільки вчителю дати таке завдання, і діти знайдуть безліч розповідей про героїчні подвиги наших захисників. Якщо дитина це сама зробить, вона запам’ятає назавжди. Такими спогадами можна обмінятися учням на виховній годині, попередньо ще й оформивши їх. Радує серце дитяча безпосередність і щирість, коли спостерігаєш, як вони поруч із дорослими готують подарунки чи малюнки для учасників АТО. Навіть дошкільнята теж старанно щось виготовляють. Така робота сприятиме військово-патріотичному вихованню, формуванню справжніх патріотів, свідомих громадян нашої країни.

Ніна Іванівна ЯНЧА, заступник директора
з виховної роботи 70-80-х – поч. 90-х рр.
(тел. 050-511-39-29)

Недостаточно прав для комментирования:( Пожалуйста зарегистрируйтесь на сайте!

Комментарии  

# принцеска 27.06.2016 17:45
Ніна Іванівна великий молодець, скільки цікавої інформації черпаємо про діяльність школи.
# принцеска 27.06.2016 17:46
було б цікаво, якби цикл її статей продовжив нинішній заступник з виховної роботи.

Рейтинг:  0 / 5

Звезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активна