Найбільша перемога – перемога над самим собою.
Марк Туллій Цицерон

Хотіли б ми того чи ні, але той факт, що телебачення з кожним днем відіграє все помітнішу роль у нашому житті, є очевидним і беззаперечним. Це постійне джерело новин і розваг, портал, через який до наших осель може увійти весь світ. Десятки каналів і сотні програм різноманітної тематики щодня представлені до уваги телеглядачів.

Та все ж, для жителів Семенівщини одним із найпам’ятніших став четвертий сезон найвагомішого проекту країни «Зважені та щасливі», що транслювався на каналі СТБ в 2014-му році. Причина проста – серед учасників був наш земляк, мешканець Іванівки Сергій Бондаренко, який знайшов час відгукнутись на запрошення «Вісника Семенівщини» та дати нам інтерв’ю.

– Привіт, Сергію, раді бачити тебе в нас у гостях, і відразу перше питання: чим займався до проекту?

– Привіт, Юрію, перш за все хочу подякувати за запрошення, а що стосується мене, то до проекту я працював учителем біології та хімії в Іванівській загальноосвітній школі.

b_385_225_16777215_00_images_news_2016_semenivschyna_11_vbyIotwVc9w.jpg– Чому вирішив взяти участь у проекті і який пройшов відбір, доки туди потрапив?

– Дякуючи колишній дружині Олені. Саме з її подачі я опинився на кастингу, який пройшов із першого разу. Відповідав на питання психологів і журналістів. Пообіцяли перетелефонувати, якщо їх зацікавлю. Так і трапилось, сказали ще пройти медогляд, і вже за тиждень зустрічав знімальну групу. Скільки людей претендувало на одне місце в шоу, точно сказати не можу, самих анкет було кілька тисяч, багато хто вже четвертий рік поспіль намагався пройти відбір.

– Що можеш сказати про старт проекту?

– Стартував він 21 квітня 2014 року, якраз на день народження моєї доньки Ангеліни. Початкова моя вага була 164 кілограми, потрапив у команду В’ячеслава Узелкова.

– Як почувався перед камерами, існували якісь «нюанси» з цього приводу, чи, може, не помічав їх?

– Скажу відверто, дуже незвично було, перші дні відчував певний дискомфорт і якусь незрозумілу невпевненість. Але оскільки камери були майже скрізь і через день доводилось давати  інтерв’ю, то досить швидко звик і надалі не помічав їх.

– Зрозуміло, тоді кілька слів про місце проведення зйомок і процес адаптації...

– Жили ми і тренувалися на базі відпочинку в селі Мироцьке, що біля Києва. Не скажу, що процес адаптації пройшов гладко, все ж таки, різні вікові категорії і характери, зрештою, учасники не дружити приїхали на шоу, а боротися за перемогу. До того ж, на початку проекту довелося віддати мобільні телефони, не було жодних засобів зв’язку із зовнішнім світом: ні радіо, ні газет, про телебачення чи Інтернет узагалі мовчу. Повна ізоляція. Це теж спочатку накладало свій відбиток на побут «зважених».

– Та все ж, що викликало найбільші складнощі?

– Найважче було почати тренуватись. До того часу взагалі не звиклий був до таких фізичних навантажень, тому перше тренування під керівництвом Слави (Узелкова – ред.) стало для мене справжнім одкровенням.

– Дивлячись проект по телевізору, особисто у мене склалося враження, що учасники весь час або проводять на тренажерах, або беруть участь у конкурсах. Це насправді так?

– Ні, ти помиляєшся. Насправді, ми тренувалися два рази на день – дві години зранку і дві години ввечері. Вільний час проводили по-різному: рибу ловили, грали у волейбол чи міні-футбол, плавали в басейні, для всього цього були створені відмінні умови. Ну а якщо був черговим, то у вільний час готував їсти для команди.

– У розумінні пересічного українця процес схуднення тісно переплітається з різними дієтами і певною відмовою від їжі. Як із харчуванням було на «Зважені та щасливі»?

– Можливо, ти будеш здивований, але на проекті на нас очікувало п’ятиразове харчування, інша справа, що продукти і страви із них приготовані були дієтичні. Різні фрукти, овочі, риба – всього було в достатку, інша справа, повторюю, що все низькокалорійне. Перші два тижні нам готували і паралельно вчили нас правильно куховарити спеціально навчені кухарі, а далі ми вже самі справлялися.

– Ну от ви щодня тренувалися по чотири години, змушені були їсти виключно дієтичні страви, брали участь у конкурсах, не завжди вдало, позбавлені засобів зв’язку із зовнішнім світом, для будь-кого це стрес. Зізнавайся, чи знімали напругу традиційним дідівським методом?

– Я зрозумів про що ти. Зізнаюсь, що можливості такої не було та і не могло бути. Цигарки і алкоголь були заборонені під загрозою штрафу. До проекту я не палив, тому проблеми із цим не мав. Ну а для курців таким чином додавалося ще одне випробування.

– Який із конкурсів запам’ятався найбільше?

– Це перший конкурс. У ньому нам довелося штовхати залізничний вагон. Моя команда зелених отримала в ньому перемогу.

b_385_225_16777215_00_images_news_2016_semenivschyna_11_BsXTGklJ-N0.jpg– Ну раз ти згадав за команду, то скажи, з ким найбільше здружився на проекті і як воно було тренуватись під керівництвом В’ячеслава Узелкова?

– Вважаю, що з тренером мені дуже повезло. Слава досить щира і відкрита людина: який у кадрі, такий і в реальному житті. У минулому відомий боксер, своєю харизмою і авторитетом спонукав до стовідсоткової самовіддачі на кожній вправі. Усе-таки тридцять перемог і вісімнадцять нокаутів на професіональному рингу мимоволі змушують замислитися, не виникало жодного бажання перевіряти на собі закономірність тих цифр (сміється). Після «вильоту» з проекту тренувався в його спортзалі у Вінниці, досі з ним підтримуємо телефонний зв’язок. А з учасників потоваришував із Віталієм Васьком із червоної команди та Сергієм Чопиком із зелених.

– Скільки часу протримався на проекті і скільки встиг скинути кілограмів?

– На проекті пробув 5 тижнів і за цей час встиг скинути 17 кілограмів. Потім розпочалася стадія домашнього схуднення, де учасники скидають вагу вже самостійно, поза проектом, і збираються на саме завершальне шоу, щоб визначити переможця між тими, хто не дійшов до фіналу. Спочатку я два місяці займався в одному із фітнес-клубів міста Кременчук, а далі разом із Сергієм Чопиком переїхали до Вінниці, де продовжили заняття в тренувальному залі В’ячеслава Узелкова.

– І з яким результатом ти приїхав на фінальне зважування?

– Додавай: за п’ять тижнів проекту скинув 17 кілограмів, за два місяці у Кременчуці – теж 17 кілограмів і у Вінниці – 31 кілограм, у сумі це 65 кілограмів. Стартував із вагою 164 кілограми, а фінішував – 99 кг, це мінус 39,6 відсотка від початкової ваги.

– Тоді кілька слів про зйомки фінального шоу, якщо сам ефір по телебаченню тривав кілька годин, то скільки ж тоді часу його знімали?

– Це можна було б назвати одним із випробувань: три дні репетирували, а знімали із шостої ранку до півпершої години ночі, і учасники, і гості та і вся знімальна група були страшенно втомлені, допомогло те, що на фінал приїхала мама із донькою.

b_385_225_16777215_00_images_news_2016_semenivschyna_11_JKMe1eO7bDE.jpg– Я пам’ятаю, що в одному із випусків ти обіцяв покинути учительську роботу після повернення додому, чи виконав ти цю обіцянку і чим займався після шоу?

– Після проекту гостював на Закарпатті в місті Мукачеве в Сергія Чопика, там, до речі, влаштувався на роботу і деякий час працював, потім повернувся на Полтавщину, зараз живу в райцентрі Велика Багачка, з Іванівської школи, звичайно, звільнився.

– За участь у «Зважені та щасливі» отримав грошову винагороду?

– За умовами програми, переможець проекту отримав 250 тисяч гривень, а переможець домашнього схуднення – 100 тисяч гривень, виплати іншим учасникам не передбачені, при цьому нам компенсували всі витрати, понесені у зв’язку з участю в шоу. Переїзди, проживання, фітнес-клуб, спортзал, приїзд родичів на фінал – за все отримали компенсацію.

– Зараз дивишся «зважених»?

– Якщо чесно, то ні. Коли знаєш, як воно «ізсередини», то те, що бачиш по телевізору, стає вже не цікавим.

– У мене багато знайомих, які для того, щоб досягти оптимальних параметрів своєї фігури, постійно звертаються до різних дієт і фізичних вправ, але ті кілограми, яких удається позбутися ціною «надзусиль», досить швидко відновлюються, коли людина повертається до звичайного для себе середовища існування. Як у тебе було з цим?

– Причина цього знаходиться в ментальній площині: коли досягаєш бажаного результату, до якого, до того ж, довго йшов і багато терпів, дуже часто дозволяєш собі розслабитись і втрачаєш контроль над ситуацією. А там уже і незчувся, як повернулися «зігнані» кілограми. Тому правильне здорове харчування, плюс регулярні фізичні навантаження (я не кажу, що це мають бути спортзали чи тренажери, просто елементарні піші прогулянки) є запорукою гарної фізичної форми і хорошого настрою. Так само і в мене – можу і з розмахом відпочити, і погуляти, і розвіятись, але після свят обов’язково прагну відновити хороший фізичний стан.

– На закінчення хочу подякувати тобі за те, що знайшов час поспілкуватися з нами, і бажаю й надалі, не зупиняючись на досягнутому, отримувати перемоги та відкривати нові горизонти.

– У свою чергу, щиро вдячний за теплий прийом та цікаве спілкування, вам бажаю творчих злетів і побільше цікавих репортажів.

Спеціально для газети «Вісник Семенівщини» Юрій КОСТЮК
Фото із сімейного архіву Сергія БОНДАРЕНКА

Недостаточно прав для комментирования:( Пожалуйста зарегистрируйтесь на сайте!

Комментарии  

# Вічно молода подружка очільників 05.12.2016 11:12
Молодець, а я ніяк себе не можу побороти :P
# Друг Алины Кабаевой 05.12.2016 13:58
Смотрел, очень интересно было, жаль не выиграл домашнее похудание....
# принцеска 05.12.2016 19:32
дійсно молодець, зумів перебороти себе :-)

Рейтинг:  0 / 5

Звезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активна