Уже понад півроку точаться запеклі бої в зоні АТО. Понад півроку  ллється гаряча кров молодих бійців, які потребують підтримки земляків. Вони стримують атаки терористів, попадають в оточення, їх ранять і вбивають, а ми благаємо: «Повертайтесь живими!». Та цього замало. «Нам треба мобілізуватися і діяти!» – саме такими словами відкривала засідання виконкому Веселоподільської сільської ради сьомого скликання цього року сільський голова Інна Календарь. Наразі гостро постало питання призначення волонтерів, на яких можна покласти відповідальність і які її не бояться. За пропозиціями присутніх  рішенням виконкому було затверджено кандидатури Ольги Олексіївни Даценко, Миколи Дмитровича Левченка та Лідії Василівни Шабали. Копії рішення виконкому всім волонтерам видано на руки.

Хочу застерегти жителів територіальної громади: не купуйтеся на так званих «волонтерів» із Кременчука чи Полтави, бо вони здебільшого виявляються шахраями. Довіряйте своїм людям. Як і будь-яка робота, перші дні для наших душею молодих жіночок були нелегкими. Під час роботи вони дізналися, які ми є, як ставимося до влади, до війни, почули про проблеми наших земляків. Вони не зважали на мороз, домашню зайнятість, ішли від двору до двору, аби поповнити місцевий фонд допомоги нашим односельцям, які воюють на Сході або чекають ротації, щоб замінити тих, хто пішов у відпустку. Даремно Оксана Вікторівна Бахмут чекала сина-строковика додому ще весною. Ігор Анатолійович залишився там, щоб допомагати однополчанам. Першою за допомогою звернулася в сільську раду вона. І в цьому немає ніякого гріха. Із зібраних волонтерами коштів 991 грн. було витрачено на необхідне і передано через родичів бійцю. А потім у кабінеті сільського голови пролунав телефонний дзвінок. Четверо наших односельчан Григорій Гаврилов, Василь Гергель, Костянтин Кривошлик та Віктор Кулініч чекають теплого одягу, військового спорядження, гарячих напоїв.

Волонтери зібрали за три тижні 9942 грн. Вони вдячні всім, хто з розумінням віднеслися до цієї справи і здали по 50-200 грн. із двору, а найбільше – тим стареньким, що віддали 50 грн., а 40 лишили собі до наступної пенсії. Зі сльозами на очах жінки розповідають про збір коштів. І з жалем про тих, хто не розуміє, що таке війна, не хоче зрозуміти, що сумна повістка може покликати у Східне пекло і їхнього сина, і відмовляє у допомозі, мовляв: хто знає, куди підуть ті гроші. А гроші пішли на придбання берців, ватних штанів, балаклав, носків та рукавиць багатофункціональних – 3840 грн, цигарок, кави, чаю, печива – 1470 грн., бушлатів, термобілизни, камуфляжних костюмів – 3240 грн. Отже, жодна копійка не пропала. На всі покупки є чеки, які зберігаються у сільській раді. Ці речі під замовлення забезпечив підприємець Микола Тертишник, який для атовців продає їх по закупівельних цінах.

Фермер В. Я Мокляк купив бушлат Кості Кривошлику, а Сергію Лазоренку – бронежилет. Коли Сергій після контузії лежав у реабілітаційному центрі, то свій бронежилет він передав другу в зону АТО. Тож постало питання забезпечення вояка новим спорядженням. За клопотанням сільського голови, волонтерів Т. О. Шубін та О. В. Гетьмана новий бронежилет і аптечку передано С. Лазаренку від народного депутата В. П. Пилипенка. Сьогодні наші земляки у Миргороді чекають ротації військ. Вони отримали першу партію теплих речей, які на їх прохання в частину доставила Інна Календарь. Сільський голова та хлопці з військових частин висловлюють глибоку повагу волонтерам та вдячність усім жителям Веселого Подолу й Паніванівки за чуйність сердець, доброту душі, розуміння і бажають, щоб погані звістки не надходили в їхні оселі. А ми молимо Бога: нехай наші діти повернуться додому живими й неушкодженими.

Недостаточно прав для комментирования:( Пожалуйста зарегистрируйтесь на сайте!