Патріотичне виховання – основа, на якій грунтується суспільство держави. Виховати в дитині громадянина – це означає навчити її жити заради Батьківщини. Патріотичному вихованню молоді в Наріжанській ЗОШ I-II ступенів приділяється велика увага. До свята Дня Перемоги у школу запрошували учасників бойових дій у Великій Вітчизняній війні. Діти із захопленням слухали розповідь сивочолого солдата, і стискалося серце при появі сліз на очах ветерана. На сьогодні у селі залишився лише один такий ветеран – М. Д. Кропивка. Щороку в селі проводиться мітинг до Дня Перемоги, в якому учні беруть активну участь, читають вірші та виконують пісні воєнних літ. Велика честь для дітей постояти у почесній варті біля пам'ятника Невідомому солдату, що височіє навпроти школи і за яким вони доглядають. У ці дні згадують тих, кому не судилося повернутися в село, до своїх рідних.
У школі проведено конкурс «Моя родина в роки Другої Світової війни». Діти схвильовано слухали розповідь учня 8 класу Сергія Махна про свого прадіда Андрія Федотовича Махна, який самовіддано воював із ворогом і загинув під містом Могильов у Білорусії. «Мій дідусь їздив у Білорусію до могили свого батька, щоб низько вклонитися та вшанувати його світлу пам’ять», – розповідав учень. Інший учень, Сергій Похилько, розповів, що його прадід Денис Гаврилович Синенко 1900 р. народження загинув при форсуванні річки Дніпро і похований у Канівському районі.
Щороку вчитель історії В. М. Гаврик розповідає дітям про юних героїв Крут. У грудні 1917 року більшовицька Росія почала неоголошену війну проти Української Народної Республіки. Під Крутами 29 січня 1918 року проти ворога виступив нечисленний загін патріотичної молоді, вік якої був від 14 до 22 років. Бій на засніженому полі біля залізниці був кривавий і жорстокий. Але у наших хлопців закінчилися набої, замовкла єдина гармата... Перед неминучою смертю один із гімназистів заспівав «Ще не вмерла Україна», пісню підхопили інші, хто ще зміг... У наш час ця пісня стала Гімном незалежності України. Донедавна подвиг цей здавався чимось неймовірним та незбагненним, аж поки не настав Майдан, який змінив усе в свідомості людей, змусив переосмислити людські цінності.
Діти в школі постійно обговорювали події на Майдані, захоплювались сміливістю та відданістю вірменина Сергія Нагояна, який з українським прапором у руках читав вірш Тараса Шевченка. Наші випускники, які навчаються у ВУЗах, у ті буремні дні теж були на Майдані, але бажають не розповідати в минулому часі про тих, із ким ще вечором стояли пліч-о-пліч, а на ранок вони стали Небесною сотнею. За ініціативою депутата Наріжанської сільської ради, учителя-песіонера В. П. Касяненка було зібрано та відправлено більше 5 тисяч гривень для майданівців. Справжні герої полинули Небесною сотнею за Божі пороги. До них долучилися тисячі звитяжців, котрі стали на захист держави на Сході України.
Наші односельці Володимир та Юрій Черевки закінчили Наріжанську школу в 2007 році. Були призвані до війська. Служили в Криму. Потім підписали контракт і залишилися у Збройних силах України. Після анексії Криму їхня частина передислокувалася до Миколаєва. Невдовзі хлопці повідомили батькам, що знаходяться в зоні АТО, на блокпосту під Маріуполем. Ця звістка миттю облетіла все село. Солдати нічого не просили, але за лічені дні жителі зібрали 6 тисяч гривень для них. І ось прийшла звістка, що їм надали короткотермінову відпустку в Миколаїв. Батьки зібралися в дорогу. Громада передала гроші, вчителі зібрали продуктовий набір, а діти написали їм листи та намалювали малюнки. Батьки привезли велику подяку від Юрія і Володимира всім жителям села за матеріальну допомогу, а учням школи передали з фронту прапор Автомобільного батальйону ВМС із підписами солдатів, що стоять на блокпосту. Дуже раді були хлопці дитячим малюнкам і листам із рідної школи.
Випускник нашої школи Ігор Горда проходить строкову службу в Києві. Часто буває у відрядженні в зоні АТО, але про свою конкретну роботу не розповідає – просто захищає Батьківщину. А захищати йому є кого. На нього вдома чекають батьки і шестеро молодших братів та сестричок.
Сім’я Миколи Дмитровича та Надії Володимирівни Іщенків дочекались свого сина Миколу із зони АТО з-під Дебальцевого. Схудлий, змарнілий, але живий повернувся солдат додому, а потім – на роботу в Полтаву, в ряди працівників внутрішніх справ. Коли з’явилось оголошення про допомогу бійцям, які потребують хірургічного втручання, в школі організували акцію «Допоможи пораненому». Вчителі та учні протягом двох днів зібрали кошти. Ми розуміємо, що завдяки українським воїнам у нас тиша та спокій, мирне небо над головою.
Про мирну Україну мріяв і Т. Г. Шевченко, 201-у річницю з Дня народження якого відзначала громада. У школі провели активну підготовку до відзначення цієї дати. Під керівництвом учителя української мови Т. М. Махно діти ознайомилися з життєвим та творчим шляхом Кобзаря, взяли участь у конкурсі «Шевченківські читання». Приємно вразило ще й те, що майже у кожній сім’ї є твори Т. Г. Шевченка. З великим задоволенням діти слухали твори Кобзаря, покладені на музику.
З метою виховання почуття національної гордості, любові до рідного краю, поваги до батьків учителем світової літератури Л. В. Волик був проведений виховний захід «Прийди до серця, Україно, благослови добром мене!». У святково прикрашеному залі учні читали вірші, співали пісні про Україну, про рідний край, про ціну хліба. Ось такий наш український дух. Виховання в дусі патріотизму дітей ще раз переконує, що в єдності – сила. І тоді ще одне свято прийде до наших осель – свято Перемоги.
Ірина Соловйова, Ольга Шевченко,учениці 9 класу Наріжанської ЗОШ I-II ступенів
Комментарии
в його духу хоть одбавляй аж смердить тим духом но ума як не було так і нема
духом мозгов не добавиш
а єслі той дух воняє то вобще хана