Multithumb found errors on this page:

There was a problem loading image 'images/news/2014/Politic/Donbass.jpg'
There was a problem loading image 'images/news/2014/Politic/Donbass.jpg'
Donbass.jpg

Полтавський боєць батальйону «Донбас» приїхав сьогодні у рідне місто

Сьогодні біля ГУМВС представники полтавської громади зустрілися із бійцем батальйону «Донбас», який нещодавно перейшов у київський батальйон «Золоті Ворота». Всього на один день він приїхав в Полтаву і вже цієї ночі відправляється на Схід до своєї роти. Боєць з позивним «Гліб», поки мав часу, трохи з нами поспілкувався:

— У батальйону «Донбас» я з 18 травня. Спочатку пішов у «Народний опір» Юлії Тимошенко. Потім зрозумів, що це рекламна фішка. Ми десантники, а нас набрали в «Народний опір», щоб для контрактників робили полігон в Кіровограді. Це нас не влаштовувало, ми знайшли зв’язки з батальйоном «Донбас», Семеном Семенченком і нас забрали в цей батальйон.

— Коли почали брати участь у бойових діях?

— 24 травня нас уже розбили біля Карлівки. Потрапили у засідку до чеченців, нас було 30 чоловік, їх 300. 5 наших тоді загинуло. Довелося покинуте Покровське, бо ми були ні під МВС, ні під Збройними Силами, військові і міліція нам не допомагала — ми були просто народним ополченням. Після цього батальйон почав рости. Ми звернулися на Майдані до людей. Залишили свої номера телефонів, до нас почали звертатися волонтери. Мабуть, до нас багато непорядних людей потрапляло, як показала практика, деякі прийшли у батальйон щоб просто вирішувати свої питання. Таким виявився і Семен Семенченко, який повів людей на вірну смерть під Іловайськом заради свого піару. Взагалі там такий компот робиться, що відразу і не розкажеш.

— Ви були в іловайському котлі, які були втрати наших військових?

— Втрати склали майже 5 батальйонів. Говорячи про жертви, офіційні дані зменшують в 3-4 рази.

— Чому ви покинули батальйон «Донбас»?

— Він розбитий. Потім нас запросили в Національну Гвардію. Зараз перейшов у київський батальйон «Золоті ворота» , виконую обов’язки заступника командира 3 штурмової роти.

— Ви багато жахливого і героїчного бачили на фронті?

— Ми поховали нашого побратима Матвія у Запоріжжі, який взяв вогонь на себе, для того, щоб інших врятувати. Архіп себе підірвав з 8 чеченцями. Федору, чеченці живому розрубали груди, вирізали серце, прив’язали за ноги до камазу і тягали тіло по Донецькій області. Вже нічого жахатися. На війні всі звикли до смерті, ми спокійно засинаємо під мінометні обстріли.

Джерело: http://www.poltava.pl.ua/

Недостаточно прав для комментирования:( Пожалуйста зарегистрируйтесь на сайте!

Рейтинг:  0 / 5

Звезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активна