Дорогі читачі!
Я вирішив і надалі знайомити вас із історіями прадавнього краю, що простягнувся у межиріччі двох великих красивих річок – Суми і Хролу. Не довго минуло часу, всього декілька днів, і знову ринувся в бій невгамовний Кипиш-воїн. Навіть здогадатися ніхто не міг, що черговим об'єктом його пильної уваги стане знаменитий на весь край член Центральної Ради пан Антибіотик.
Давним-давно, десятки років тому, зусиллями цього чоловіка була збудована у нашому краї сучасна хатинка-лікувальниця. Тисячі людей йшли туди за допомогою, поверталися з болем і радістю, але таке наше життя: півсвіту скаче, а півсвіту плаче. І за ці роки ім'я пана Антибіотика тісно було пов'язане з хатинкою-лікувальницею. Та пройшов час, і дослужився пан Антибіотик до вислуги. Але от біда! Не хочуть їхати в наш край молоді «пігулкіни» і «пілюлькіни» та й старі «касторкіни» і «карболкіни» не мають бажання змінювати свого керівника на його почесному посту. Та, як завжди, неспокійні були Гребняківські краї. Зародилися там думи буйнії та неординарнії. І ринувся Кипиш-воїн висаджувати пана Антибіотика з хатки-лікувальниці. Забув же, що той, кого він хоче скривдити, своєю піднятою рукою підсадив Кипиш-воїна на посаду заступника Центральної Ради. Та хіба це так важливо, щоб пам'ятала його буйна голівонька? Забулося це! Та забулося і те, що близько 5 літ тому, в колишній Центральній Раді пан Антибіотик і Кипиш-воїн були членами одного партійного загону...
Зважаючи на те, що попередні атаки на інформаційний листок виявилися невдалими, заручився Кипиш-воїн підтримкою свого Гребняківського земляка, а нині глави краю - Сера Необразливого та заслуженої радниці (з радниці) Вольги За Вербованої - чарівної Жан-Жак Птиці. Підготували вони зброю грізну - лист від громади краю і кинулися цією зброєю залякувати членів Центральної Ради та виштовхувати пана Антибіотика. Гнутися почали ряди членів Центральної Ради! Ось - ось зламає їх опір Кипиш-воїн! Як осиковий лист затрусився в передчутті непоправного лиха завжди врівноважений пан Антибіотик. Та знайшлися люди в краю богатирському, та стали на захист свого керівника працівники хатки-лікувальниці. І мовили своє грізне:"Ні!" Гребняківській буйній силі. Але ймовірно і їх зусиль не вистачило, бо знайшла Гребняківська сила підтримку в особі двох працівників (одного колишнього) хатки-лікувальниці: Маврика-рентгенолога та місцевого Дурман-лікаря. Але зі сторони членів Центральної Ради знайшлися ті, хто вступився за пана Антибіотика. Першим із гнівною громоподібною промовою, яка злякала не тільки войовничі сили Гребняківського краю, а й нагнала страху на всіх присутніх, виступив член Центральної Ради пан Воробушек. А після того, як свою палку промову проголосив ще один представник Ради Сем-Герей, здригнулося військо Гребняківське! А 30 членів Центральної Ради вскинули руку вгору, даючи право пану Антибіотику ще рік керувати хаткою-лікувальницею. І серед цих рук, як не дивно, була рука і голови Центральної Ради Вольги За Вербованої.
Але, як і в будь якій казці, в бочці меду є ... і одна рука проти. І ця рука належить, як би ви думали кому? Правильно, мої дорогі читачі, це рука Кипиш-воїна!
До нових зустрічей і з повагою до вас!
Член Центральної Ради Кіндрат
Комментарии
P.S.
Автору спасибо за такую интерпретацию происходящего...
І друге, завод ми втратили, але згадайте коли?.Так, у 2009 році за часів кипиша.І зараз, він (вони) керують-ждіть лиха!Райавтодор уже втратили...Чекаю вашої думки, шановн(ий)а
У слабых людей часто бывают революционные убеждения; они думают, что им было бы хорошо, если бы ими не управляли, и не сознают, что они не в силах управлять ни другими, ни собой (Иоганн Вольфганг Гёте).