There was a problem loading image 'images/news/2014/Politic/Pilipenko/pilipenko1.jpg'
There was a problem loading image 'images/news/2014/Politic/Pilipenko/pilipenko1.jpg'
Слова про децентралізацію стали черговою модною фішкою у виступах чиновників усіх рівнів. Проте в черговий раз доводиться стикатися з ситуацією, коли за яскравою обгорткою ховається щось інше, гірке на смак. Якщо судити по заявах чиновників, зміни до Бюджетного кодексу розширюють права місцевих органів влади. Буцімто, за попередніми розрахунками зростання ресурсу місцевих бюджетів у 2015 році складе понад 30 млрд. грн. Проте, вивчивши новий Бюджетний кодекс, приходиш до висновку, що розрекламована децентралізація і нові фінансові можливості місцевого самоврядування виявляються фікцією, просто масштабним обманом. Насправді місцевим бюджетам фактично не збільшили, а урізали фінансування, і що ще гірше – зробили з них по суті «цапа-відбувайла», переклавши на їх плечі відповідальність за непопулярні рішення.
Регіонам дали куди менше грошей, ніж у минулому бюджеті, але обов’язки збільшили. Адже тепер депутати радикально змінили джерела надходження податків. Якщо в 2014 році і більша частина податку з доходів фізичних осіб залишалася в місцевих радах, і за рахунок цих грошей формувалися місцеві бюджети, то тепер це все вирішили переграти – і більша частина податків від фізичних осіб тепер надходитиме до держбюджету, а місцеві ради отримають лише невелику частину від них.
Навіть для Києва, який завжди був у привілейованому положенні та віддавав до центрального бюджету 50% доходів фізичних осіб, тепер ця цифра виросла до 60%. А ось регіони постраждали найбільше – якщо області залишатимуть 15%, то районам дістався 0% із доходів фізичних осіб. У місцевих бюджетах до недавнього часу велику частину, близько трьох чвертей доходів, складали саме податки з доходів фізичних осіб. Якщо в 2014-м надходження від цього податку перевищували 60 млрд., то цього року вони складуть близько 35 млрд. грн. Погодьтеся – різниця істотна. Місцевим бюджетам, звичайно, дещо залишили, але це мізер. Формальна кількість податків збільшилася, але залишили саме те, що не приносило істотних надходжень, або те, що зібрати буде проблематично.
Податкова політика, спрямована на формування місцевих бюджетів, у реальності працювати не буде. Тому що немає чітких механізмів стягування податку на нерухомість, адміністрування акцизного збору до сільських бюджетів є неможливим через його мізерну частку або відсутність взагалі. Також проблемою є збір надходжень від земельного податку, оскільки він у різних областях збирається по-різному.
Або ситуація з податком на нерухомість, який віддали місцевим бюджетам і порадили: з нього і живіть. При цьому на баланси місцевих бюджетів передали медичні й освітні установи – тобто тепер вони повинні на свої гроші утримувати школи і лікарні. У реальній ситуації це виглядатиме так – або піднімати податок на нерухомість до такої межі, що селяни захочуть сільраду спалити, або закривати дитячий садок разом із ФАПом. А уряд умиває руки – ми не причому, самі в себе розбирайтеся.
Тож неважко спрогнозувати, що соціальні програми згортатимуться. Наприклад, у селах перестане працювати програма «Шкільний автобус», а учнів позбавлять безкоштовного харчування. Тому це ніяк не можна назвати розширенням економічної самостійності регіонів, адже фактично в місцевих органів влади забрали все, що приносило доходи. Такі новації намагаються виправдати, киваючи на Європу, а з Європою подібна практика нічого спільного не має. Наприклад, у Європі до центрального бюджету спрямовують лише ПДВ й акциз, а останнє йде до місцевих бюджетів.
В Україні ж державний бюджет на 2015 рік прирікає українські села на злидні і жебрацтво. І це не просто фраза. Після прийняття держбюджету на 2015 рік бюджет сільської ради в середньому по Україні складе від 100 до 500 тис. грн. у рік, що обнуляє їх можливості для вирішенням соціальних питань. Зрозуміло, що в такій ситуації доведеться йти з протягнутою рукою. А залежність місцевих рад від вищих органів влади – районних і обласних – буде значно більшою. І по факту – замість розрекламованої децентралізації на ділі отримаємо ще більшу централізацію. Ось тому все інше, всі розмови про децентралізацію, про можливість людям самим вирішувати питання на місцях утрачають усякий сенс.
Комментарии