Громадські слухання щодо перейменування міста відбулись у Кіровограді. Активісти та історики запропонували перейменувати місто на Єлисаветград або Ексампей, повідомляє кореспондентУНН.
Думки жителів міста, краєзнавців та істориків заслухали, щоб визначити варіанти назви для майбутнього голосування.
Звучали аргументи на користь Єлисаветграда, Інгульська, Златополя, Кропивницького, Ексампея та інших. Проте, основна дискусія велась довкола однієї із історичних назв — Єлисаветграда. Краєзнавець Микола Тупчієнко заявив, що громада розділилась на два табори — “єлисаветофобів” і “єлисаветофілів”.
Прибічники повернення топоніму Єлисаветград говорили про культурний та науковий розквіт міста саме за цієї назви. Окрім цього, заявляли про покровительку міста святу Єлизавету, на честь якої було названо фортецю, а згодом і місто.
Натомість, “єлисаветофоби” наголошували — повернення проросійської “імперської” назви може бути причиною до посягань з боку так званої Новоросії.
“У нас у місті сепаратистські настрої. В Донецьку теж так гралися, догралися. Жах, коли люди відстоюють проросійську назву, вона несе “руській мір”, — заявив громадський активіст Ігор Козуб.
Назви Інгульськ та Кропивницький представили як менш політизовані. На користь Кропивницького називались туристичні перспективи. У місті відремонтовано театр імені М.Кропивницького.
Симпатик іншого варіанту для Кіровограда, Благомира, Геннадій Орєшков теж висловив свої аргументи проти “імперської” назви. “Єлисаветград від слова „єль“, а це, жінки знають, дерево вдів”, — заявив кіровоградець.
Перший секретар Кіровоградської міськради Іван Марковський заявив, що голосування жителів міста щодо нової назви може відбутися у перерві між двома турами виборів до місцевих рад. На основі результатів відбудеться голосування у міській раді. А остаточне рішення залишиться за Верховною Радою України.
Нагадаємо, в Україні набули чинності чотири закони, які забороняють радянську символіку, засуджують комуністичний режим, відкривають архіви радянських спецслужб та визнають борцями за незалежність України УПА й інші організації. Ці закони ухвалили народні депутати на ранковому засіданні Верховної Ради 9 квітня поточного року більшістю голосів.
15 травня Президент України Петро Порошенко підписав ці чотири закони.
У ОБСЄ заявили, що закони про декомунізацію обмежують свободу висловлювань та засобів масової інформації.
