13 вересня в Оболонській громаді відбулося відкриття пам’ятного знаку екіпажу бомбардувальника СБ-2, що загинув у бою з німцями в 1941 році. Сталася ця подія на території колишнього села Гринівка, що між Лукашівкою та Пузирями.

Ініціатива встановлення пам’ятника та й, власне, відродження забутого кургану (дані про льотчиків та ці події згоріли разом зі шкільними архівами) належить депутату обласної ради Володимиру Ярошенку. Ідею Володимира Михайловича підтримали небайдужі в соцмережах, пошуковці, історики.

Завдяки цьому вдалося встановити прізвища загиблого екіпажу літака, а також частково відтворити події 80-річної давності. Літак, що розбився у Гринівці, брав участь в обороні м. Кременчук, тож до цієї пам’ятної дати був виготовлений і встановлений знак з меморіальною дошкою, прибрана територія, посаджені квіти та декоративні дерева. Долучилися до цієї доброї справи учні та вчителі Худоліївсьої школи (директор Віктор Костяний) і співробітники НПП «Нижньосульський» під керівництвом невтомного Миколи Козлова.

Збитий бомбардувальник належав 230-му Швидкісному бомбардувальному авіаційному полку 75-ої Змішаної авіаційної дивізії. У результаті повітряного бою загинули чотири льотчика: пілот, молодший лейтенант Ніколаєв Борис Миколайович; стрілець-бомбардир, лейтенант Наумов Дмитро Васильович; молодший стрілок, сержант Борис Пантелемонтій Митрофанович; стрілець-радист, молодший сержант Морозов Михайло Сергійович.

Розпорядженням Оболонського сільського голови Б. В. Пустовойтова їхні імена внесені до Книги пам’яті.

В історії загибелі цього бомбардувальника, як завжди, є кілька загадок. За документальними даними, льотчики загинули в районі с. Деріївка – приблизно на такій же відстані від Кременчука, але з іншої сторони. Не зрозуміло також, чому в екіпажі літака, передбаченого для трьох чоловік, виявилося 4 людини. Зі спогадів учасників бойових дій, група бомбардувальників СБ-2 бомбила моторизовану колону, яка рухалася по дорозі Кременчук-Хорол, що незрозуміло, як літак опинився на 20 км на захід від цієї дороги (аеродром базування в той час знаходився у Полтаві, тобто в східному напрямку).

Участь в урочистій події взяв очевидець падіння літака, житель села Пузирі Черевко Іван Дем’янович, 1930 року народження. Він розповів про незвичайний день (13 вересня 1941 року) із життя 11-річного хлопчика.

На захід також завітали гвардії полковник, штурман авіації Микола Носков, директор Полтавського музею авіації і космонавтики Андрій Пушкарьов, директор Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олександр Супруненко, заступник голови Кременчуцької міської ради Дмитро Кравченко, депутат Полтавської обласної ради Володимир Ярошенко, заступник командира дивізії, льотчик першого класу, полковник авіації Василь Лобан, Оболонський сільський голова Борис Пустовойтов, начальник відділу освіти, культури, молоді та спорту Оболонської сільської ради Юрій Черевик, директор ТОВ «ТРК-Інформ» Любов Книш.

У ході пошукових робіт, проведених напередодні відкриття знаку, знайдено чимало алюмінієвих уламків літака. Їх передали до музеїв області. Крім того, в пам’ять про загиблих героїв присутні висадили на кургані 4 ялини.

Михайло ПОГРІБНИЙ

Недостаточно прав для комментирования:( Пожалуйста зарегистрируйтесь на сайте!

Рейтинг:  5 / 5

Звезда активнаЗвезда активнаЗвезда активнаЗвезда активнаЗвезда активна