У середу п'ятого тижня Великого посту єпископ Кременчуцький і Лубенський Миколай звершив Літургію Передосвячених Дарів у храмі Благовіщення Пресвятої Богородиці міста Лохвиця. Під час Богослужінням Преосвященніший Микола на малому вході храму возвів у сан архімандрита ієромонаха Олексія (Бур'янського) благочинного Семенівського благочиння. Вітаємо отця Олексія з високим званням!
Довідка. Архімандри́т — титул управителів великих чоловічих монастирів, ректорів духовних семінарій, керівників духовних місій та монаших чинів. Відповідає митрофорному протоієрею у білому духовенстві. Єпископ, що є настоятелем монастиря іменується, священноархи(і)мандритом. Вперше титул архи(і)мандрита введено у християнській церкві в актах Ефеського собору 431 року. Константинопольський собор 448 року мав серед делегатів чимало архи(і)андритів. Цей титул згадують візантійський імператори Зенон у 482 році в «Епотіконі» і Юстиніан I. Спершу титул архи(і)мандрит вживався на позначення керівника усіх монастирів єпархії, обраного з-поміж місцевих ігуменів, згодом — як почесний сан для керівників найславетніших монастирів. В Русі вперше цей титул зустрічається близько 1174 року. Ним іменується Полікарп — ігумен Києво-Печерського монастиря. В Україні було декілька архи(і)мандритів — києво-печерський, унівський, почаївський та інші. Згодом титул архи(і)мандрита став надаватися ректорам семінарій, главам духовних місій, греко-католицьких чернечих орденів (чинів). Сан архи(і)мандрита дається довічно. Відзнаки архи(і)мандрита: митра і, якщо архи(і)мандрит є намісником монастиря, берло.


Комментарии