Питання запилення сільськогосподарських посівів актуальне як для українських фермерів, так і для пасічників.
Як саме впливає запилення бджолами на урожайність?
Якщо в США, Канаді і Європі запилення бджолами є основним фактором врожайності сільськогосподарських культур, то в Україні про це забули. Не дивлячись на те, що 30-40 років тому Україна мала великий досвід у цій справі, але поява самозапилюючих культур звела нанівець цей досвід.
Запилення бджолами популярних в Україні сільськогосподарських культур набагато підвищує їхню врожайність:
- на 25-30% — рапс;
- до 40% — соняшник та гречка;
- на 75% — конюшина;
- на 50% — люцерна;
- на 60% — баштанні культури, плодові культури;
- до 60% — гірчиця
Переваги запилення посівів бджолами
На сьогодні основний метод підвищення врожайності, який використовують українські фермери – це застосування агрохімікатів невідомого походження.
У таблиці наведені приріст врожаю від бджолозапилювання (ц/га) і норма постановки бджолосімей для запилення 1 га найбільш популярних ентемофільних культур України.
| Рослина | Кількість бджолиних сімей, шт/га | Приріст урожаю, % |
| Гречка | 2-2,5 | 40-60 |
| Соняшник | 0,5-1 | 40-50 |
| Рапс | 1-1,5 | 25-55 |
| Коріандр | 2-3 | 60-80 |
| Баштанні | 0,3-0,5 | від 30 |
Крім того, запилення сільськогосподарських культур вимагає додаткових затрат з боку бджоляра:
- охорона пасіки і догляд за нею під час перебування на полях;
- організація перевезення бджіл і розміщення вуликів по периметру полів;
- ризик отруєння бджіл.
Останній пункт – найбільша проблема для українських бджолярів. Особливо найважчим став 2018 рік. У зв’язку з цим бджоляреві важливо зареєструвати пасіку і оформити ветеринарний паспорт. Лише зареєстровані пасіки підпадають під захист Закону України «Про бджільництво» і можуть в суді доказати своє право на компенсацію від недобросовісного фермера.
Висновки
Із наведеної вище інформації можна зробити висновки, що комерційне запилення в Україні знаходиться на стадії зародка. Так як йому притаманна відсутність знань і системи навчання, нерегульованість (чи повна відсутність) нормативно-законодавчої бази.
Та все ж можна з впевненістю сказати, що здійснюються спроби до взаєморозуміння і співпраці із бджолярами та з аграріями, є позитивний приклад іноземних країн, а значить є всі перспективи вирішити проблему бджолозапилення в Україні.
