Давним-давно жив собі один ведмідь, і був у нього хвіст довгий та пухнастий, як у лисиці. Ведмідь просто обожнював мед і дня не міг жити без нього.
Він тільки й думав, де б знайти солоденький медок, а коли знаходив дерево з дуплом, в якому гуділи бджілки, його охоплювала невимовна радість.
Ведмідь залізав на це дерево, руйнував бджолине гніздо і починав їсти мед. Бідні бджілки марно намагалися зберегти своє гніздо, оточивши ведмедя, хотіли його вжалити. А так як у нього дуже довга шерсть, а жало коротке, бджілки лише заплутувались у ведмежому хутрі, а йому цього тільки й треба було.
Ведмідь швиденько спускався із дерева і починав качатись по землі, роздавлюючи таким чином нещасних бджілок. А якщо й цього було недостатньо, він пірнав у воду, і бджоли гинули. А після цього ведмідь спокійно залазив на дерево і ласував смачний мед.
Якось у ліс прийшов чоловік за дровами і побачив ведмедя з пухнастим хвостом, який поїдав мед, відганяючи бджілок.
– Ах ти, клишоногий розбійнику!!! Виявляється це ти грабуєш бджіл і знищуєш їх! Постривай-но, зараз я тобі покажу! – скрикнув чоловік і поліз із сокирою на дерево.
Дістався він до ведмедя, замахнувся сокирою, яка потрапила на хвіст і повністю його відрубала. Ведмідь закричав від болю, впав на землю і втік глибоко в ліс. З того часу всі ведмеді стали безхвостими.
А чоловік обережно підправив бджолине гніздо, поставив на місце зруйновані соти і пішов додому.
Побачивши це, бджілки дуже здивувались і запитали у бджоли-цариці:
– Чому цей чоловік не забрав і не з’їв увесь наш мед, адже йому ніхто не заважав?
Бджола-цариця задумалась і сказала своїм дітям наздогнати чоловіка і задати йому таке ж питання.
Коли бджоли, наздогнавши чоловіка, запитали його, він відповів:
– Якби я з’їв ваш мед, то як би ви перезимували? Ви загинули б у перші ж морози.
Після цього бджоли зібрали раду, на якій вирішили попросити у чоловіка захищати їх від ведмедя, натомість вони будуть приносити йому мед.
Так і почалася дружба людини із бджолами, людина захищала бджілок, піклувалась про них, доглядала та почала будувати вулики для їхнього затишку і безпеки.
Башкирська народна казка
Комментарии