КИЇВ. 15 червня. УНН. Однією із головних проблем ядерної безпеки у світі названо ескалацію українського конфлікту і анексію Криму, які призвели до найсерйознішої кризи з часів холодної війни і змінили ядерну політику, що веде Росія і США. Такий висновок зробили співробітники Стокгольмського інституту досліджень проблем миру (SIPRI) в опублікованому в понеділок звіті, передає УНН з посиланням Deutsche Welle.
У доповіді SIPRI йдеться про те, що обидві країни уповільнили темпи скорочення запасів своїх ядерних боєголовок. За даними SIPRI, кількість ядерних боєголовок в РФ за рік зменшилася з 8 до 7,5 тисячі. США, в свою чергу, позбулися тільки від сорока ядерних зарядів - з 7,3 до 7,26 тисячі.
Загалом же, згідно з даними доповіді, до початку 2015 року в світі налічувалося близько 15 тисяч 850 одиниць ядерної зброї, наявної в розпорядженні дев'яти країн - США, Росії, Великобританії, Франції, Китаю, Індії, Пакистану, Ізраїлю та Північної Кореї. Це приблизно на 500 боєголовок менше, ніж було нараховано роком раніше. Експерти констатують, що скорочення йде в першу чергу за рахунок зменшення арсеналів ядерної зброї США і Росії, на частку яких припадає понад 93 відсотків всієї ядерної зброї. Після закінчення холодної війни обидві країни позбавляються від застарілої техніки.
Робота ведеться в рамках договору про заходи щодо подальшого скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь СНО-3, підписаного в 2010 році. Він передбачає скорочення кількості ядерних боєзарядів і обмін даними про склад стратегічного ядерного озброєння. Одночасно з цим обидві країни запустили свої програми з модернізації ядерного арсеналу.
Ще один предмет для занепокоєння - нарощування арсеналів ядерного озброєння в Китаї, Індії та Пакистані. За даними SIPRI, загальна кількість китайських ядерних боєголовок збільшилася за рік з 250 до 260 одиниць. Індія і Пакистан, у свою чергу, нарощують потужності виробництва збагаченого урану, що використовується для розробки ядерної зброї, і можуть потроїти існуючий арсенал протягом десяти років. Експерти побоюються, що це може призвести до початку гонки озброєнь між азіатськими країнами. Не виключають аналітики і можливість застосування одним з цих держав зброї в разі військових конфліктів.
