Multithumb found errors on this page:

There was a problem loading image 'images/news/2017/02/11022017.jpg'
There was a problem loading image 'images/news/2017/02/11022017.jpg'
11022017.jpg

Відколи пісня оселилася в душі Вадима Феніча? Він і сам не пригадує. Мабуть, він і народився з нею. Бо хіба ж можна було не співати в родині, де батько Леонід Андрійович сам гарно співав, мав чудовий голос і після закінчення вечірнього відділення Полтавського музичного училища 7 років поспіль був директором Семенівського районного Будинку культури.

Грав на багатьох музичних інструментах, був активним організатором і учасником художньої самодіяльності. А ще він був талановитим художником. Його картини мали великий успіх на різного роду виставках живопису.

Вадим Леонідович народився 1 травня 1956 року в Семенівці – багатому на пісенні традиції краї. Із давнини помічено, що багато відомих співаків, композиторів, музикантів – вихідці із села, де сама природа, близькість до неї, її вічна краса і мудрість із дитинства закладають у людях потяг до народної творчості. Отже, можна вважати, що любов до пісні Вадим Феніч одержав від землі і батьків. А першого значного успіху на співочій ниві він досяг, навчаючись у 1 класі Семенівської середньої школи №1, де в ті роки на високому рівні була художня самодіяльність. Звичайно ж, і талановитий Вадим брав у ній активну участь. Його перший дебют вокаліста мав великий успіх, коли він на концерті, присвяченому Дню Перемоги, під акомпанемент баяніста Григорія Дмитровича Каспіра виконав пісні «На безымянной высоте» і «Товарищ», у якій є такі слова: «... и хлеба горбушку и ту пополам». Тоді переповнений зал районного Будинку культури, стоячи, рукоплескав юному обдаруванню.

Хлопця з раннього дитинства захопила щира любов до пісні. Бувало, слухаючи українські народні пісні по радіо, сам пробував їх на голос і відчував, що пісня, мов на крилах, несе його над землею. Усі роки шкільного життя він не розлучався з піснею. Армійська служба теж дала Вадиму величезний заряд, поштовх до творчості. Служити довелося у Бресті, забезпечував надійний урядовий зв’язок на найновітнішій тогочасній техніці. У військовій частині брав активну участь у художній самодіяльності. Сьогодні на стінах його робочого кабінету можна бачити як дорогоцінну реліквію численні грамоти, дипломи.

Після армійської служби Вадим повертається додому й у 1977 році створює ВІА «Ритм» при Будинку культури Веселоподільського цукрозаводу. Першими його учасниками були Анатолій Гончаренко, Леонід Криворучко, Микола Довгопол, Віктор Єршов. Повернувся у колектив талановитий музикант Анатолій Калянніков, який працював у відомому ансамблі «Краяни» Полтавської обласної філармонії. Перші успіхи на концертах у селах району вселяли впевненість на здобуття визнання на обласних фестивалях і конкурсах. Незабаром у ВІА, що вже мав назву «Резонанс», влилися професійні музиканти Віктор Іванов, Геннадій Красніков, Віктор Кравченко, подружжя Анатолій і Катерина Капусняк. Із роками у колектив приходило багато творчої молоді пробувати свій талант і врешті-решт було відібрано кращих солістів і музикантів. Це Людмила Милашевич, Володимир Волощенко, Вадим Ков’ях, Сергій Гайдук, Олег Худько, Сергій Саміков, Віктор Павлюченко, Сергій Деркач, Роман Вовк. Незмінним керівником ВІА «Резонанс» усі ці роки залишався Вадим Феніч.

Коротка хронологія становлення і розвитку творчості Вадима Феніча та учасників ВІА «Резонанс»:

  • У 1988 році Феніч успішно закінчує Московський університет мистецтв (відділення естрадної музики, аранжування ВІА).
  • 1999 рік – ВІА «Резонанс» присвоєно почесне звання – народного.
  • 2012 рік – керівнику ВІА «Резонанс» Вадиму Фенічу присвоєно почесне звання «Заслужений працівник культури України».
  • Десятки років віддали ВІА «Резонанс» ветерани колективу Людмила Милашевич, Олег Худько, Володимир Волощенко, Сергій Деркач, Віктор Єршов.

Вадима Феніча по праву можна назвати інтелігентом української пісні. У його творчому доробку багато народних пісень, романсів, класичних творів, сучасних естрадних пісень. Майже 50 його власних творів опубліковано на сторінках спеціалізованих видань «Співає Полтавщина», випущено 3 альбоми авторських пісень, пісень на слова наших земляків Василя Шугала та Олексія Дудника. А пісні «На Полтавщині виріс я», «Молюсь за тебе, Україно», «Село моє», «Земляки», «Будьмо» та інші в авторському виконанні Вадима Феніча стали справжніми хітами. Їх включили у свої репертуари професійні співаки й пісенні колективи.

У Вадима легких, бездумних, одноманітних пісеньок-речитативів із невиразними словами і мелодіями  немає. Як у справжнього таланта – справжнє, непідробне, філософське ставлення до життя, почуттів, природи, до нашої пісні. Він – митець і вмілий посередник між світом мистецтва і нами, прихильниками цього чудового світу.

На моє питання: «Пане Вадиме, Ви вважаєте себе більше самодіяльним композитором чи співаком?» – почув у відповідь:

– Я найперше – співак, а вже потім композитор. Тому що музику пишу для того, щоб співали. Більше для себе, а не для когось іншого. Тому моє композиторство – суто для мене. Але якщо пісня подобається іншим і її співають, то це і є найвищою оцінкою творчості.

– Що вважаєте головним у творчості?

– Текст і музика – це одне ціле, і в аранжуванні, і в звукові все повинно співпадати. Головне, щоб музика була продовженням тексту або навпаки. Під час створення музики для мене головне – це піймати хвилю. Якщо її спіймав, процес, як кажуть, пішов, тоді і я повністю поринаю у процес творчості, і це не що інше, як Божа благодать. Як казав відомий світові Бетховен: «Творити не так уже і важко, зачіркувати зайві ноти – ось що найважче за все».

Як невблаганно швидко летить час, ніби з космічною швидкістю. Ніби все було нещодавно, а 11 лютого 2017 року найпопулярнішому і найулюбленішому народному ВІА «Резонанс» під керівництвом Вадима Феніча виповнилося 40 років!!! Це були роки плідної, творчої, самовідданої роботи. За цей час колектив дав понад тисячу концертів, яскравих, незабутніх. Він постійний учасник щорічних республіканських, обласних, районних фестивалів, конкурсів, творчих звітів, усіх урочистостей, які проходять у селищі та селах району.

Тому й не дивно, що минулої суботи зал районного Будинку культури був переповнений, як кажуть, що «ніде було яблуку впасти». На свій ювілейний вечір колектив, що має найвище звання народного, ВІА «Резонанс» запросив усіх шанувальників. Вражало те, що такої кількості живих квітів  у лютневу зимову пору не пам’ятають постійні відвідувачі всіх заходів, що відбувалися у районному Будинку культури за останні 40 років.

mt_gallery: «Резонансу» – 40

Ведучі святкового дійства Людмила Милашевич і Галина Чорнобай представляли численних гостей, які не з порожніми руками прийшли на ювілейний вечір. Присутніх вітали директор обласного центру народної творчості, член національної спілки композиторів України, відомий артист, співак Дмитро Соколов, голова райдержадміністрації Віктор Федоренко, голова районної ради Віктор Юрченко, начальник Хорольського відділу культури і туризму Ірина Гунько, заслужений працівник культури України, наш земляк Анатолій Темник, начальник відділу культури, туризму та архіву РДА Ірина Удовиченко, гість із Києва, у минулому соліст гурту «Резонанс» Сергій Деркач. Чудові пісні дарували солісти ВІА «Резонанс» Вадим Феніч, Олег Худько, Вадим Ков’ях, Володимир Волощенко, Роман Вовк. Окрасою ювілейного концерту була солістка ансамблю, селищний голова Людмила Милашевич. Пісні у її виконанні викликали бурю овацій, адже вони охоплюють широке тематично-інформаційне коло: від голубих мелодій кохання до філософських роздумів про наш час. Її вроджена шляхетність, товариськість, артистичність, а головне, голос зачаровували зал, посилювали ту невимушену атмосферу довіри і дружби. Тож і дарували їй найбільше квітів.

Найулюбленіший ВІА «Резонанс» зустрів своє 40-річчя від дня народження з гідними пошани творчими набутками, високо оціненими. Численні шанувальники його творчості з нетерпінням чекають на майбутні творчі здобутки, пісні, хороші та різні.

Валерій ЗІНЧЕНКО
Фото та відео Олени БУГАЙ

Недостатньо прав для коментування :(
Будь ласка, зареєструйтеся на сайті!

Коментарі  

# elpog 15.02.2017, 17:11
Ми зростали разом з Резонансом бігали на танці закохувалися аж не віриться що такий період часу пробіг а Темник віртуоз не наслухаешся.
# Хохол 15.02.2017, 20:04
ХТО ПИСАВ ЩО ВАДИМА І ЛЮДМИЛИ НЕМАЕ ФОТО ХОРОШИЙ МАТЕРІАЛ МОЛОДЦІ ЖУРНАЛІСТИ І ЗНАЮЧИ ХТО ВЛАСНИК САЙТА МОЛОДЕЦЬ В КУБІ ВОНИ УСІ ГРЯЗЬ НА НЬОГО ВИЛИВАЮТЬ А ВІН ФІНАНС У ЧАСОПИСИ І САЙТ І ГАЗЕТУ І РАДІО І НІ ГРЯЗІ НІ БРЕХНІ ІЗБОКУ КАЖЕТЬСЯ ЩО ВІН СВОІХ ВОРОГІВ НЕ ТІЛЬКИ ОБЕРІГАЕ А І ЛЮБЕ :lol: :lol: :lol: :lol: :lol: :lol: :lol: :lol:
# Моя думка 16.02.2017, 09:21
концерт був чудовий :roll:
потрібно його запросити до студії ;-)
# Oleg 16.02.2017, 09:44
Мабуть його треба в мери.Співає ж він хорошо. :lol: :lol: :lol: :lol: :lol: :lol: :lol:
# Містер Фікс 16.02.2017, 09:46
Цитую Oleg:
Мабуть його треба в мери.Співає ж він хорошо. :lol: :lol: :lol: :lol: :lol: :lol: :lol:

І для чого ти оце виригнув?
# Oleg 16.02.2017, 10:39
Фиксик,я по перше тебе не чіпав,як кажуть не трогай г....на воно й так воня,а по друге у нас в хуторі головним критерієм по якому вибирають мера це уміння хорошо співати і грати на якому небудь інструменті. :lol: :lol: :lol: :lol: :lol: :lol: :lol:
# Містер Фікс 16.02.2017, 11:38
Цитую Oleg:
Фиксик,я по перше тебе не чіпав,як кажуть не трогай г....на воно й так воня,а по друге у нас в хуторі головним критерієм по якому вибирають мера це уміння хорошо співати і грати на якому небудь інструменті. :lol: :lol: :lol: :lol: :lol: :lol: :lol:

Отут ти правий, ти ж це сам сказав, як тільки тронув так воно зразу ж і завоняло. Навчися жити серед людей.
# Oleg 16.02.2017, 12:12
Ты,убогий,я бачу що ти не вмієш з людьми спылкуваться,де ти виховувавсь,я тебе стільки не чіпав ти сам нарвався,і пробач,я не перший почав.
..