26 березня Семенівщину сколихнула страшна звістка – у результаті аварії військового гелікоптера, при виконанні завдання у зоні АТО, раптово обірвалося життя молодого чоловіка, батька, брата, сина, військового побратима Романа Кандула.
Роман Григорович Кандул народився 9 липня 1983 року в селищі Семенівка. Навчався у Семенівському НВК №2, закінчив Семенівський НВК №1. У 2000-2005 рр. здобував вищу освіту у Харківському університеті військово-повітряних сил ім. І. Кожедуба. Із 2009 року проходив військову службу у 831 винищувальній бригаді тактичної авіації у м. Миргород. З 2015 року служив у 18 окремій бригаді армійської авіації м. Полтава.
Як згадує друг дитинства, однокласник Віталій Недюха, Роман з дитинства мріяв про небо, малював на полях зошитів літаки… Ще восени він розповідав товаришеві про свої плани – хотів проводити багато годин за штурвалом, стрибати з парашутом і літати на винищувачі. Був патріотом, вважав за честь стояти на захисті миру на Батьківщині, завжди мав активну життєву позицію, не зраджував власних переконань, тому пішов захищати честь країни. Класний керівник Романа Олександра Приходько називає його «сином» – своєю спокійною вдачею, розсудливістю, доброзичливістю він завоював її любов та повагу однокласників. Колеги військовослужбовці згадують Романа Кандула, як надійного товариша та справжнього професіонала, а рідні – як люблячого батька та чоловіка, який мав золоті руки. Для мами та молодшого брата він був опорою після смерті тата, вони пишалися ним.
31 березня останню шану військовослужбовцю віддали керівництво району, рідні, близькі, особовий склад військової частини, ветерани АТО та волонтери, учителі та учні Семенівських НВК №1 та №2. У Романа лишилося двоє дітей – чотирирічний синочок та маленька донечка, якій минулого тижня виповнився місяць і яку він ще не встиг побачити...
Старший лейтенант Кандул Роман Григорович, бортовий технік гелікоптера Мі-2 18-ї окремої бригади армійської авіації Сухопутних військ (Полтава), мав лише 33 роки, світлі мрії та великі плани на майбутнє... І залишив по собі теплі спогади. Герої не помирають, вони відлітають жити на небеса...
Коментарі