Галина Миколаївна приїхала в село Очеретувате на прополку цукрових буряків 4 травня 1985 року та так і залишилась тут. Із дитинства вишиває гладдю та хрестиком, сама навчилася цьому заняттю, і це стало улюбленою справою життя. Зараз уже важко вишивати, адже велике навантаження на очі. У будинку Галини Миколаївни можна побачити різноманіття вишитих робіт.
Це подушечки, рушники, вишивки, подушки, салфетки, доріжки та скатерті. Нитки для вишивання розпутує із платків, кофтинок та шапок. Призвичаїлась уміла майстриня вишивати рушник лишень за тиждень. Усім своїм дітям вишила весільні рушники. Галина Миколаївна разом із чоловіком Петром Федоровичем мають 5 дітей, якими пишаються. Із трепетом та душевним теплом розповідають про кожного з них.
Донька Валентина – майстер спорту з футболу, зараз працює в Харкові помічником тренера, син Микола працює в Семенівці в поліції, Леся живе в Кривому Розі, працює перукарем, Людмила в Києві працює медпрацівником, Сергій у Полтаві працює в меблевому магазині. Найстарша онучка закінчує 9 класів, планує навчатися на фармацевта. Головні та улюблені свята завжди проходять у родинному колі.
Пізнай свій край... себе, свій рід, свій народ, свою землю – і ти побачиш шлях у життя. Шлях, на якому найповніше розкриються твої здібності. Ти даси йому продовження, вторувавши стежину. Із тієї стежини вже рушили у життя твої нащадки. І то також будеш ти (Григорій Сковорода)
Жінка споконвіку вважалася берегинею домашнього вогнища та сімейного затишку, тож по праву можна назвати Галину Миколаївну берегинею свого домашнього вогнища.
Олена БУГАЙ
Коментарі