Співпраця між керівництвом обласної державної адміністрації та депутатами Верховної Ради – це той важливий фактор, який безсумнівно має бути у кожній області, аби вдало реалізовувати державницьку політику на місцях та забезпечувати розвиток і добробут громади.
Чому ж голова Полтавської обласної державної адміністрації Валерій Головко розповсюдив неправдиву інформацію про Костянтина Іщейкіна та не припинив конфлікт?
12 липня минулого року відбулося засідання Комітету з питань бюджету, де йшлося про перерозподіл видатків Держбюджету, зокрема в частині утримання автомобільних доріг. Для Полтавської області передбачалась сума 82 мільйони гривень за умови співфінансування від області – 8,2 мільйона гривень.
«Звісно, я голосував за цей перерозподіл, бо вболіваю за область і за час своєї каденції уже залучив для доріг області близько мільярда гривень. Результати голосування і мій голос «за» підтверджуються стенограмою, а також підписами колег по комітету і секретаря комітету. Я голосував «за», і не міг інакше. Усього «за» було 19 голосів, «проти» – 3, «утримався» – 1», – наголошує Костянтин Іщейкін.
А 13 липня 2017 року відбулось засідання Постійної комісії з питань бюджету та управління майном Полтавської облради, у якій взяв участь голова обласної державної адміністрації. Під час засідання Валерій Головко звернувся до членів цієї комісії – депутатів облради і сказав: «Можна я вас відволічу і таку цікаву річ скажу. Єдиний депутат у Бюджетному комітеті Верховної Ради України, який не проголосував за виділення 82 мільйонів Полтавській області, це був пан Іщейкін».
Далі почалося розповсюдження цієї неправдивої інформації, її підхопили і стали постити окремі депутати облради, почались обговорення.
«Ще тоді я написав про це пост у соцмережі Facebook, дав час вибачитись і так же публічно спростувати цю неправдиву інформацію. Думав, Валерій Анатолійович зробить усе, щоб вичерпати конфлікт. Нам же ще разом приймати ефективні рішення для розбудови області, – обурюється народний депутат. – Але ні, дехто, здається, не має мужності навіть вибачитись».
Така відверта брехня була зафіксована на веб-камеру, по якій велася трансляція засідання. Як громадянин і народний депутат, Костянтин Іщейкін звернувся до Феміди – подав позов про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації. Валерій Анатолійович жодного разу на засідання не з’явився, а на одному із засідань навіть виникли технічні проблеми з судовою фіксацією.
Врешті-решт, 15 січня 2018 року суд першої інстанції виніс рішення про безпідставність позову, назвав це висловлювання «не неправдивою інформацію, а оціночними судженнями» і прирівняв голову Полтавської ОДА до представників засобів масової інформації! У рішенні суд застосував неіснуючу статтю 471 Закону України «Про інформацію». По факту ж – статтю 30 розділу ІV (відповідальність за порушення законодавства про інформацію): звільнення від відповідальності, яка стосується засобів масової інформації. Тобто оскаржувались фактологічні твердження, а суд назвав їх оціночними судженнями, хоча у словах голови ОДА немає ніякої оцінки діям.
Депутат Верховної Ради вирішив на цьому не зупинятися і продовжити відстоювати свою гідність далі у судах вищої інстанції. «Я сподіваюсь, що здоровий глузд переможе. А також правда. Бо саме за неї ми боролись. За неї полягли ті, кого в ці дні поминаємо і згадуємо – Герої Небесної Сотні. На ній будується нова країна, за яку ми теж боролись. І ніяк інакше», – переконаний Костянтин Іщейкін.
Нардепа обмовили, а вчасного ремонту доріг годі чекати – депутати облради розпорядились запланованими для цього коштами по-іншому
Костянтин Іщейкін голосував за виділення коштів для доріг Полтавщини, і область їх отримала. А тим часом, уже цього року дивує і обурює іронія долі у рішеннях можновладців: 36 мільйонів гривень з обласного бюджету, призначених для ремонту доріг, було забрано не на словах та спрямовано у дуже суперечливий проект – полтавський аеропорт, якому надано статус міжнародного, і обласне керівництво повідомило, що перший рейс заплановано до Туреччини. Але для цього необхідно відремонтувати злітну смугу і будівлю.
В Україні статус міжнародного мають уже 19 аеропортів. Бориспіль і Харків у безпосередній близькості від нас – це велика конкуренція. А зважаючи на скандал з аеропортом у Миколаєві, є над чим подумати. Останній регулярний рейс із нашого аеропорту був 20 років тому. «Реанімація» збиткового аеропорту – це не просто ремонти і не просто злітна смуга, а й митний контроль, безпека, інфраструктура, послуги, якість і, головне, розрахунок економічної доцільності та очікуваних прибутків. «Полтавський бюджет теж може потягнути таку махіну», – говорив голова ОДА у минулорічних інтерв’ю. Озвучена цифра на реконструкцію – 354 мільйони гривень – вражає. Чи доцільно витрачати такі значні кошти? Для порівняння – будівництво нового корпусу кардіодиспансеру в рази дешевше і актуальніше для області, але в обласний бюджет дає лише співфінансування. Основну частину витрат покривають із Держбюджету – Костянтин Іщейкін захистив цей проект під час відбору на фінансування через ДФРР. Через затягування із завершенням будівництва подорожчав його проект і виникла абсурдна ситуація: вже є обладнання, а приміщення ще немає. Здати об’єкт обіцяють у грудні 2018 року. Два роки тому голова ОДА обіцяв, що кардіодиспансер прийме пацієнтів уже в 2017-у.
Чиновники переконують, що перекриють витрати на аеропорт і дадуть на ремонт доріг із перевиконання бюджету у другому півріччі, але активізації ремонтів навесні не буде. Та «в черзі» на гроші від перевиконання вже стоїть кардіодиспансер і, мабуть, не лише цей об’єкт.
Прес-служба народного депутата
Фото Олега ДУБИНИ
