У двадцять перший день березня, у день весняного рівнодення, людство відзначає Всесвітній день поезії… Насправді ж, поезія присутня в нашому житті кожного дня, саме життя в усіх його барвах, з його смутком та радістю – це поезія, та лиш обрані відчувають це, лиш обрані здатні творити.

Щоб привернути увагу суспільства до поезії, як до джерела відповідей на багато питань людства, як до мистецтва, повністю відкритого людям, у 1999 році на ХХХ сесії генеральної конференції ЮНЕСКО було вирішено: 21 березня відзначати Всесвітній день поезії. Вперше він святкувався у Парижі, де знаходиться штаб-квартира ЮНЕСКО.

«Поезія – говориться в рішенні, – може стати відповіддю на найгостріші і найглибші питання сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї широку суспільну увагу…» Цей день, вважає ЮНЕСКО, покликаний послугувати створенню позитивного іміджу поезії як справді сучасного мистецтва, відкритого людям. В Україні це свято на державному рівні відзначають з 2004 року.

«Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі», – саме цими словами відкрила зустріч у літературній кав’ярні «Поезія, ти сила чарівна, що музикою серце надихає», ведуча – завідуюча Оболонською сільською бібліотекою Н. Г. Нагорна.

Любителі і шанувальники поетичного слова зібралися в приміщенні бібліотеки. Порадували нас своєю творчістю місцеві поети-початківці: Т. І. Лисенко, Т. В. Брандіна, Л. С. Даценко, А. І. Клінчева та гість із села Мирони В. М. Пашко. Зворушливо і ніжно звучали рядки, присвячені першому коханню, найдорожчим людям на землі – мамі, дітям, онукам, висловлювали свою любов до Вітчизни та малої батьківщини – рідного села.

Звеселила всіх дотепними гуморесками та додала настрою місцева поетеса Н. М. Герасименко. Активна читачка бібліотеки Т. І. Сєдаліщева декламувала вірші відомих поетів та поетів-земляків.

Кажуть, що поезія – це голос Істини, голос Правди, голос Свободи. Той, хто чує його, здатний піднятися на вершини духу, згуртувати націю, об’єднати людство…

Ось так – в теплій, душевній атмосфері, під чашечку кави та чаю пройшло наше свято поетичного слова. Поезія – це сум і радість, чарівність і захоплення, дотик до душі, струни якої ще довго будуть бриніти у наших серцях. І тільки тоді людина стає духовно вищою, добрішою і красивішою.

На завершення Надія Григорівна побажала всім присутнім, щоб щастя не переставало світитись в очах і в серці кожного, щоб не згасала та позитивна енергія, завдяки якій вони, творять чудову поезію і просто випромінюють добро.

Працівники бібліотеки підготували книжкову виставку «Музика слова, поезіє дивна!», яку могли переглянути всі бажаючі.

Оболонська сільська бібліотека

Недостатньо прав для коментування :(
Будь ласка, зареєструйтеся на сайті!