Сезон 2018 став періодом змін для Полтавського футболу, але прикро, що не для суддівства. Помилки арбітрів відбивають все бажання до гри мільйонів, як у вболівальників, так гравців і футбольних функціонерів.
Хоча, чи можна вважати помилкою головного судді матчу ФК «Дружба» – «Нафтовик» (16.06.2018 р.), коли футболіст – один із родичів керівників суддівської спільноти, уже маючи «гірчичник», не отримує другий за вибивання м’яча після свистка? Про неупередженість годі й говорити: в ідентичних порушеннях перед одними футболістами «запалюється жовте світло», а перед іншими – ні...
Спеціально для цього судді цитуємо рядки із книги «Люди в черном: Непридуманные истории о судействе начистоту» – спогади арбітра міжнародної категорії Сергія Хусаїнова:
«...Но вернемся к игре. Хозяева выигрывали 1:0 и, естественно, тянули время. Где-то минут за семь до конца, после свистка, когда было зафиксировано положение «вне игры», румынский нападающий Лэкетуш демонстративно выбивает мяч куда подальше. Я подбегаю к нему и готовлюсь предъявить желтую карточку. Лезу в карман, а он стоит передо мной и совершенно спокойно, можно сказать внаглую, ухмыляется и сквозь зубы говорит мне на ломаном английском: «I’m Lacatush», – намекая на то, что он такой известный футболист, звезда мирового футбола, царь и бог, а значит, неприкосновенная личность на поле, тем более у себя на родине. А стадион, полная чаша, ревет, улюлюкает. Я достаю наконец карточку и говорю ему по-русски: «Очень приятно, а я Хусаинов, вот вам желтая карточка за откидку мяча после остановки игры»...
Коментарі