Ураховуючи всесвітньо-історичне значення перемоги над нацизмом, до 75-річчя визволення України від німецько-фашистських загарбників з метою вшанування пам’яті про подвиг старшого покоління проводиться Всеукраїнська Естафета Пам’яті «Слава визволителям України».
На виконання постанови ветеранського активу Організації ветеранів України районна організація ветеранів провела пленум, на якому розглянули це важливе питання. З метою координації роботи створено оргкомітет, головою якого обрано полковника у запасі І. В. Трофименка. В естафеті беруть участь ветерани й учасники Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр., представники виконавчих органів влади і органів самоврядування, засобів масової інформації, депутати всіх рівнів, населення району, ветерани праці та діти війни, учнівська молодь.
При підготовці естафети в школах, культосвітніх закладах, трудових колективах, музеях планується проведення уроків мужності, бесід, «круглих столів», конференцій, зустрічей із ветеранами, дітьми війни.
Проходить час… Відлітають журавлями у вічність ті, хто боронив нашу Вітчизну від страшного ворога. Усе менше й менше стає серед нас учасників бойових дій у Великій Вітчизняній війні. На сьогодні їх залишилось у нашому краї 13 осіб. Вони вже слабі, хворі, потребують фізичної, медичної та матеріальної допомоги, нашої уваги, турботи і шани.
Усі ті, хто загинув, захищаючи Батьківщину, хто помер у мирний час, – їхні імена занесені на обеліски. У кожному селі є братські могили жертв нацизму, тих, хто загинув при визволенні сіл, мирних жителів, розстріляних під час тимчасової німецької окупації.
У центрі нашого селища розташована братська могила радянських воїнів, партизанів, підпільників, жертв нацизму, пам’ятний знак полеглим землякам.
У радянській могилі поховано 75 воїнів, серед яких воїни з підрозділів 26-ї, 38-ї Армії Південно-Західного фронту, які загинули в оборонних боях із гітлерівськими загарбниками при виході з оточення в середині вересня 1941 р. 110 воїнів перебували в 342-у медико-санітарному батальйоні 297-ої стрілецької дивізії 38-ої Армії Південно-Західного фронту і зникли безвісти 12 вересня1941 р. в районі с-ща Семенівка, воїни з підрозділів 1235-го стрілецького полку 373-ї стрілкової дивізії, які загинули 23 вересня1943 р. в боях із гітлерівськими загарбниками. Відомі прізвища 15 воїнів. Тут же покояться останки партизан, підпільників, партійно-радянського активу, мирних жителів, розстріляних німцями. Біля братської могили пломеніють квіти, горить Вічний вогонь. Під час німецької окупації в селищі діяли підпільні групи під керівництвом П. О. Зінченка (входило 19 осіб) та на чолі із секретарем Семенівського підпільного РК ЛКСМУ І. А. Сухиною. 371 односелець поліг на фронтах Великої Вітчизняної війни.
Серце обливається кров’ю і жалем, коли підходиш до братської могили жертв нацизму, яка розташована в лісосмузі села Нова Доба. Тут похована родина Хоменків, жителів села Брусове. У серпні 1943 р. комсомольці Анатолій Хоменко та Оврам Голобородько вистрелили з пістолета у старосту села Х. Б. Безсмольного. По дорозі до лікарні той помер. Підозра впала на Анатолія Хоменка, який утік із села й переховувався в селі Біляки. Родину Хоменків заарештували і відправили в комендатуру в Семенівку. Було оголошено, що коли підозрюваний з’явиться до комендатури, то родину відпустять, а в разі неявки її розстріляють. Але Анатолій не з’явився. Невдовзі сім’ю Хоменків (7 осіб) вивезли до села Нова Доба, де й розстріляли, потім тіла кинули в колодязь. Тут же розстріляли і лікарку із села Заїчинці Лідію Миколаївну Мольєву та двох солдат. У братській могилі в парку Веселоподільського цукрозаводу похована 41 особа. У повітряному бою з гітлерівцями у 1941 році загинув льотчик, який похований у братській могилі.
Ніколи не заросте стежина до меморіалу жертвам фашизму у селі Великі Липняги. Було розстріляно і закатовано 371 жителя села. Із родини Самбурів у ті трагічні вересневі дні 1943 року загинуло 44 особи, Минтюків –20, Гайдуків і Сівкевичів по 19, Крайніх – 16, Бутурлимів – 3. У центрі меморіалу стоїть скульптура Скорботної матері, десять мармурових плит, де викарбовано прізвища 371 мирного жителя, 117 воїнів-земляків, полеглих на фронтах Великої Вітчизняної війни, воїнів, які загинули під час звільнення села.
Із щемом у серці підходимо до меморіалу, розташованого в парку в селі Крива Руда. Бачимо скульптуру партизана в центрі, а ліворуч розміщено 18 плит із пам’ятним написом: «Полягли в боях. Слава героям» і прізвищами 394 воїнів-земляків, полеглих на фронтах війни 1941-1945 рр. Також поховані мирні жителі, розстріляні у 1943 р., Ганна Тимофіївна Прядка – вчителька фізики і математики, Адель Марківна Сандомирська разом із шестимісячним сином Вітею, Феодосія Мусіївна Качан. Усього загинуло 57 жителів села і два учні Криворудської школи.
У ті жорстокі часи населення нашого району не похитнулося і в чорну годину німецької окупації боролися із загарбниками. У кожному населеному пункті нашого району встановлені пам’ятники, братські могили, меморіали, біля яких пломеніють квіти, немов червоні гвоздики, палають факели Вічного вогню.
Віддаючи данину шани і любові оборонцям та визволителям Батьківщини, ми бережемо пам'ять про тих, хто захищав наше мирне життя. Усіх, хто поліг на полі бою, хто помер у мирний час від поранень, увіковічено на обелісках. Пам’ять про них буде жити в наших серцях.
Схилімо ж голови перед вічною і світлою пам’яттю воїнів, які захистили нас від фашизму.
Любов МАЗАНЬКО,
голова ветеранської організації району
Коментарі
А як на мене.то головна зацікавленість-- процентнокишенний піар
Совкодрочери, це самі тупі створіння на світі.
А я і є совок,таким був є і помр.......................... ...............Так ти .в знак протесту зміни нік.з ОЛЕГА на СОВОК...
як це було