25 листопада виповнилося 100 днів з урочистого відкриття комунальної установи «Будинок захищеної старості». За поширеною в Україні практикою прийнято підводити певні підсумки роботи.
Тож ми вирішили завітати до закладу, щоб переконатися чи насправді старість захищена у Семенівці, познайомитися з його жителями та і просто, в загальному, подивитися, який стан справ цього реалізованого проекту.
Нас зустріла директор КУ «Будинок захищеної старості» Любов Вакула, яка розповіла, що зараз в Будинку проживає 3 жителі. На момент нашого візиту один, на жаль, знаходився в лікарні. Але з іншими двома нам вдалося поспілкуватися. За словами мешканців, умови проживання їх повністю влаштовують, адже вони відчувають комфорт і піклування, раціонально і збалансовано харчуються.
Любов Василівна ознайомила нас з першою практикою прийому до Будинку захищеної старості. Як ми вже повідомляли раніше, обслуговування одного постояльця вартує близько 7 тис. грн. в місяць. Звичайно, така сума не кожному посильна. Тому, як говорить директорка, не всі бажаючі мають змогу змінити місце проживання на «Добівська, 12». Якщо у людини похилого віку немає дітей чи прямих родичів, які можуть сплачувати встановлену за утримання суму (7014 грн. в місяць), то з неї стягується 75% відсотків від пенсії, незалежно від її розміру. Але ж, як ми знаємо, розмір мінімальною пенсії і близько не відповідає місячному кошторису на одну людину. То як, в такому випадку, приймають людей до Будинку? І як бути з людьми, які взагалі не мають нерухомого майна (за умовами можна добровільно віддати селищній раді свій житловий будинок, квартиру чи пай)?
Виникло більше запитань, ніж відповідей...
Виходячи з цього, ми надіслали виконавчому комітету Семенівської селищної ради запит на публічну інформацію наступного змісту: «просимо надати інформацію про бюджетні витрати за 100 днів функціонування установи «Будинок захищеної старості» та вказати, чи були передані на баланс Семенівської селищної ради нерухоме майно та земельні ділянки (паї) проживаючих у Будинку захищеної старості».
Відповідь на цей запит остаточних роз’яснень не дала, адже у ній було вказано лише витрати на енергоносії, що за 100 днів роботи закладу склали 4901 грн. Проте, не тільки нам, а й багатьом пересічним громадянам цікаво побачити картину в цілому: оплата праці, витрати на харчування, комунальні послуги... Тому історія про 100 днів роботи комунальної установи «Будинок захищеної старості» не закінчується.
Коментарі
Вася - ОО, Вовчик знає шо пише, кожне слово то є правда, лЮДКА мИЛАШЕВИЧ пфариться на чужому горі, на горі отих знедолених людей яких життя затягло у бабдом і на цьому селищна влада робить рекламу, то є великий гріх, тому задумайся і ти КОМУНЯКА СОВЕЦЬКА
у фейсбуці глянь чим я весною займаюся, ото такий і нік роботяги звичайного
?
тому подумай хто винний у руйнації селища
Скільки там дітей лежить.скільки- дорослих.ЯКий штат.СКІЛЬКИ людей вилікували...які ліки безкоштовні.які - за гроші і т. д.