Українські традиції поступово відходять у минуле. Багато молодих людей зараз не можуть уявити, як проводити довгі зимові вечори без гаджетів та телебачення. А наші предки знали – вони збиралися на вечорниці…
На святкових вечорницях молодь відпочивала та розважалась. Запрошувались музики (як грошей не вистачало, то грали на підручних предметах: ложках, рубелі та горщиках), були танці, ігри, веселі забави. На святкові вечорниці одягався найкращих одяг, готували святкові страви. Особливістю святкових вечорниць була складчина: дівчата складались продуктами, які приносили з дому, хлопці – грішми. На ці кошти наймали музикантів, купували ласощі та напої.
Особливими різновидами святкових вечорниць були празникові: тут до вечорничного колориту додавався святковий. Наприклад, вечорниці на Андрія з ворожінням, традиційними стравами та обрядами (кусання калити, ліплення вареників, сіяння конопель, ворожіння на взутті та балабушках тощо). Дівчата та хлопці ворожили разом, однак парубки (у деяких регіонах) намагалися завадити певним дівочим обрядам або й переграти їх на власну користь. Особлива частина гуляння на Андрія – це обряд кусання калити. Цей обряд був своєрідним іспитом на зрілість: важливо було не лише відкусити шматок від коржа, але й стримувати свої емоції, не сміятися. Вважалось, що оженяться чи вийдуть заміж ті, що стримались, а пустосміхи – ще рік парубкуватимуть-дівуватимуть, бо ще не доросли (а ще тих, хто засміявся під час кусання калити, мастили сажею).
Закінчувались гуляння вечерею. Після вечері починались танці (окрім тих осередків, де дотримувались посту – там гуляння проходили без танців та з пісними наїдками). Веселощі часом тривали цілу ніч. По вечорницях розходились по хатах. Дівчата продовжували ворожити: клали під подушку гребінці, бинди, каптури, шматочки паперу з іменами хлопців, а ще ставили гілочку – як зацвіте до 13 січня, то чекати цього року сватів. Закінчувалась пора вечорниць перед Різдвом, в деяких регіонах на «сирному тижні» перед Великоднім постом. Молодь складала подяку господині, яка приймала вечорниці, та прощалися з вечорницями до наступної осені.
Саме ці традиції вирішили відновити жіночі ансамблі «Горлиця» та «Чураївна» на святковому заході, який відбувся 20 грудня у територіальному центрі соціального обслуговування. З вітальними словами до присутніх звернулися директор територіального центру Світлана Сергіївна Феніч, голова Семенівської районної ради ветеранів Іван Васильович Трофименко та голова ради ветеранів Семенівської ОТГ Ніна Іванівна Трембач.
Організатори подбали про те, щоб створити атмосферу того часу. Зал був прикрашений вишитими рушниками та іконами, на столі стояли традиційні українські страви: вареники, квашена капуста та яблука. Проникливий спів та веселі життєві історії дозволили повернутися у минуле навіть тим, хто навіть ніколи не чув про вечорниці.
Коментарі